11 клас

Шановні учні!

Запишіть в зошиті дату, тему, як показано на початку сторінки. Відпрацьовані завдання сфотографувати чітко та якісно та надіслати на електронну адресу учителя zrt52mk@gmail.com  в темі листа ОБОВ'ЯЗКОВО вказати прізвище, ім'я, клас 

 Тринадцяте травня

Дистанційне навчання

Тема: Маркус Френк Зузак. «Крадійка книжок».  Короткі відомості про митця. «Крадійка книжок» – роман про Другу світову війну. Історія життя дівчинки Лізель Мемінґер. Образи «маленьких людей», які опинилися в умовах фашистської системи. Викриття згубного впливу нацизму в романі «Крадійка книжок». Ідеї людяності, добра, порятунку життя й культури.

Друга світова війна – це друга невдала спроба західної цивілізації накласти на себе руки.

К. Воннегут

К. Воннегут

Війни завжди будуть… і зупинити їх так само нелегко, як зупинити льодовики.

К. Воннегут

Однією з найбільш кривавих сторінок історії є Друга світова війна. За три місяці до капітуляції Німеччини, у лютому 1945 року відбулася подія, яку потім неоднозначно сприймали історики різних країн. Всесвітньо відоме місто Дрезден (яке входило до радянської зони впливу), один з культурних осередків Німеччини,  було знищене в результаті бомбардувань військово-повітряними силами США і Великобританії. Загинуло близько 25 тисяч мешканців міста (за офіційними даними). На думку частини дослідників, ця кривава подія була викликана політичними цілями: демонстрацією військової могутності союзників  для залякування радянського керівництва в зв’язку з військовими операціями, що планувалися. В результаті бомбардувань утворився вогняний смерч, температура в якому досягала 1500 ̊ С.

Сьогодні ми познайомимося з твором, у якому розповідається про героїв, що пережили подібну трагедію,  про вигадане німецьке містечко Молькінг. Це  роман молодого австралійського письменника М.Ф. Зузака «Крадійка книжок». Ми спробуємо побачити зв’язок подій історичних і описаних в художньому творі.

Паспорт твору

1)   Автор: Маркус Френк Зузак

2)   Назва: «Крадійка книжок»

3)   Приналежність до національної літератури: австралійська національна література

4)   Жанр:  присутні риси  філософського, психологічного роману, роману-перестороги, присутній фантастичний елемент (оповідач – Смерть)

5)   Дата написання: 2006

6)   Тематика і проблематика: зображення подій Другої світової війни; знедолене воєнне дитинство;  книга і слово в житті людини, суспільства;  ідеологія фашизму і нацизму, що нівечить душу;  Голокост, дегероїзація війни, зображення фізичних і духовних страждань, загальнолюдська солідарність;  духовне зростання особистості і сенс життя

7)   Художній час і простір роману: Події роману розгортаються у нацистській Німеччині, починаючи з січня 1939 року, коли Лізель Мемінгер виповнюється 9 років, і закінчуються смертю головної героїні в глибокій старості в Австралії.

8)   Форми  (особливості) оповіді: оповідач  – Смерть,   наявність «тексту в тексті»,  авторських ілюстрацій, заголовків-анонсів, невідповідність фабули і сюжету.

9)   Головні герої: оповідач і учасник подій Смерть, Лізель Мемінгер, подружжя Хуберманів, Макс Ванденбург, Руді Штайнер, Ільза Герман.

10)                     Сюжетний ланцюжок: дорогою до Молькінга помирає молодший братик Лізель – дівчинка  прибуває до Молькінга – життя в сім’ї Хуберманів – знайомство з Руді Штайнером – проблеми з читанням – Ганс Хуберман навчає Лізель читати – дівчинка починає красти книги – знайомство з Максом – хвороба Макса – книга  Макса – діти розкладають шматки хліба на шляху, де проходитиме колона євреїв – Макс змушений тікати – Ганса мобілізують до армії – поранення Ганса – Ганс повертається – бомбардування Молькінга, загибель Небесної вулиці – зустріч Лізель зі Смертю.

. Тематика і проблематика твору М. Зузака «Книжковий злодій»

Тема, проблема твору	Події, в яких розкривається дана тема. Особливості художнього втілення теми
Духовне зростання особистості; книга і слово в житті людини і суспільства	Перетворення героїні з дівчинки, що не вміє читати, в письменницю. Доля Ільзи Герман. Розповідь про Гітлера, який вирішив завоювати світ словом. На початку твору дівчинка, що не вміє читати,  знаходить загублену книгу;  це для неї – лише спогад про рідну матір і брата. Навчившись читати, дівчина полюбила слово, зрозуміла значення його для людини. Любов до слова зближує її з Ільзою Герман; стражденна жінка знову знаходить сенс життя. Макс створює власну книгу на зафарбованих сторінках «Майн Кампф».
Ідеологія нацизму і фашизму, що нівечить душу людини; особистість і натовп	Ідеологічний і фізичний вишкіл молоді в гітлерюгенді; мовчазне і активне протистояння персонажів нацистській ідеології (Хубермани, Лізель, Макс, Алекс і Руді Штайнери); привселюдне спалення книг, що є забороненими; спостереження натовпу за групою євреїв. Змалювання душ людей, знівечених  нацизмом: Ганса-молодшого, Франца Дойчера, фрау Диллер; молодих конвоїрів «з фюрером в очах».
Сенс людського існування з погляду вічності	Пролог роману, де оповідач - Смерть відрекомендовує себе, знайомить читача із своїм характером, світосприйняттям, своїми роздумами;  його спроби зʼясувати, чи людське існування чогось варте, на що здатні люди, «останнє зауваження вашого оповідача»; фрагменти роману, повʼязані зі смертю персонажів; «Щоденник Смерті», в якому зображені картини масової загибелі людей в таборах смерті, під час воєнних дій; розповідь про «ужинок» Смерті під Сталінградом; про трагічну долю братів Хольцапфелів і їх матері Філософські роздуми Смерті: «Спочатку фарби. Потім люди», - так він сприймає світ. Фізична смерть людини зрозуміла, бо це закон природи. Але головне, вважає він,  те, як людина йде з життя, тобто, «якими фарбами буде все розфарбовано в ту хвилину,  коли я прийду за вами. Про що буде говорити небо?» Через фарби, які бачить герой в момент тієї чи іншої смерті, ми розуміємо його ставлення до проблеми. Роман насичений «фарбами» - «міріадами відтінків і інтонацій» - від трагічних (масова передчасна загибель людей) до умиротворених, в яких, проживши довге життя, помирає Лізель.
Голокост, наслідки панування нацистської ідеології;  приниження людської гідності; доброта і людяність. Дегероїзація війни; фізичні і духовні страждання;  масова загибель людей; трагізм передчасної смерті кожної  людини.	В Молькінгу фашисти знищують вулицю Шиллера («жовтих зірок»), де живуть євреї (метафори, порівняння, уособлення: Шиллер-штрассе – «як довга переламана рука», будинки на ній – з розбитими  вікнами і «контуженими» стінами, неначе «прокажені»; «болячки, що гнояться на зраненій німецькій землі»;  сімʼя Макса Ванденбурга, приречена на загибель, намагається врятувати хоч одного його; Хубермани переховують Макса у підвалі будинку; Смерть розповідає про масове знищення євреїв у концтаборах Дахау, Маутхаузен; Ганса Хубермана зневажають як «єврейського маляра», бо він зафарбовував погрозливі написи на будинках євреїв;  через місто проходять під конвоєм групи голодних, змучених євреїв; бомбардування Молькінга, загибель усіх мешканців Хіммель-штрассе (крім Лізель); смерть Руді, Ганса, Рози; смерть молодого льотчика. У «Щоденнику» Смерть розповідає про те, як він «збирає урожай» душ під час бомбардувань Кельна, у таборах Дахау, Маутхаузен; у Сталінграді; Смерть здригається, коли згадує усе це; вимовляє імʼя Бога «в марних спробах зрозуміти».

Дайте відповідь на питання ( письмово):

Чому, на вашу думку, молодий австралійський письменник звернувся до подій давно минулої Другої світової війни?

Шосте  травня

Контрольна робота за темою « Література другої половини 20 ст. Постмодернізм. Сучасна література»

1 варіант

Початковий та середній рівні

1.    Сантьяго більше не снилися ані шторми, ані бійки; коли він засинав, то часто бачив уві сні: а) дружину; б) левів; в) велику рибу; г) свою молодість.

2.    Мандруючи морем упродовж трьох діб, Сантьяго: а) зовсім не помічав природи  довкола себе; б) нервував через самотність; в) постійно спілкувався з природою; г) читав молитви.

3.    Скільки часу не вщухав дощ у селі, де жив Пелайо? ( оповідання «Стариган з крилами»): а) дві доби; б) три доби; в) цілий тиждень.

4.    Найголовнішою доброчинністю ангела було: а) лікувати хворих людей, які приходили в двір Пелайо; б) уміння говорити людською мовою; в) терпіння.

5.    М.Павич увійшов у світову літературу написанням у формі гіпертексту романом: а) «Дамаскін»; б) «Зоряна мантія»; в) «Хозарський словник»; г) «Остання любов у  Царгороді».

6.    Характерна ознака твору М.Павича «Скляний равлик»: а) нульовий градус письма; б) віртуальний історизм; в)потік свідомості; г) чоловіча та жіноча версії подій.

Достатній рівень

7.    Завершіть речення: «Драма-притча – це…».

8.    Назвіть представників «драми-абсурду».

Високий рівень

9.    Напишіть есе на одну з тем на вибір:

-         Основні духовні й естетичні ідеї, утілені в зарубіжній прозі другої половини 20 ст. (із прикладами).

-         Ознаки постмодернізму, утілені в зарубіжній прозі другої половини 20 ст. (із прикладами).

 Шосте  травня

Контрольна робота за темою « Література другої половини 20 ст. Постмодернізм. Сучасна література»

2 варіант

Початковий та середній рівні

1.    Сантьяго, якому довелося протягом трьох діб багато пережити, відчував до рибини: а) жаль і повагу; б) роздратованість; в) злість та ненависть; г) байдужість.

2.    Коли велика рибина потягла Сантьяго у відкрите море, старий сподівався, що: а) його врятують моряки; б) марлін швидко втомиться; в) наловить багато риби; г) рибина притягне його до берега.

3.    На кого перетворилася дівчина, яку показували в цирку, через непослух батьків? (оповідання «Стариган з крилами»): а) на мураху; б) на жабу; в) на павука.

4.    Що зробила Елісенда, коли ангел промайнув над останніми хатинами: а) покликала чоловіка; б) полегшено зітхнула; в) гірко заплакала.

5.    Твір Павича «Скляний равлик» є зразком літератури: а) модернізму; б) потоку свідомості; в) постмодернізму; в) екзистенціалізму.

6.    Прототипом архітектора Давида став: а) біблійний персонаж; б) полководець межі 7 – 8 ст.; в) герой античної літератури; г) фаворит єгипетської цариці Сенмут.

Достатній рівень

7.    Завершіть речення: «Театр абсурду – це…».

8.    Назвіть ініціаторів «театру абсурду».

Високий рівень

9.    Напишіть есе на одну з тем на вибір:

-         Основні духовні й естетичні ідеї, утілені в зарубіжній прозі другої половини 20 ст. (із прикладами).

-         Ознаки постмодернізму, утілені в зарубіжній прозі другої половини 20 ст. (із прикладами).

Двадцять друге квітня

ТЕМА:Література постмодернізму. Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть XX - початку XXI ст. Сербія. Милорад Павич  (1929-2009).«Скляний равлик». Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні «Скляний равлик» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Варіанти фіналу твору як ознаки стилю М.Павича.

Майбутнє має одну велику перевагу — воно

ніколи не буває таким, яким ви його уявляєте.

М. Павич

       Більшість науковців вважає, що перехід від модернізму до постмодернізму припав на середину 1950-х років. У 60-70-ті роки постмодернізм охоплює різні національні літератури, а у 80-і він став домінуючим напрямом сучасної літератури і культури. Передумовами появи постмодернізму стало розчарування в ідеалах модернізму: безповоротності прогресу, вирішення наукою й технікою глобальних проблем людства, цілісності світу, існуванні загальнолюдських цінностей.

Постмодернізм (лат. past — префікс, що означає наступність;фр. Moderne — сучасний, найновіший) — загальна назва окреслених у другій половині XX ст. тенденцій у мистецтві, головними рисами яких є показ зруйнованої свідомості, деформованої дійсності, задушливої атмосфери епохи. Для постмодернізму характерні розмиття меж мистецьких жанрів і напрямів, усунення відокремленості масової культури від елітарної, автора від глядача (читача), проголошення відносності істини та цінностей, недовіра до авторитетів, деконструкція, гра та іронія.

Пам'ятка архітектури постмодернізму —Колаж інтернет-речей

Танцюючий будинок у Празі (Чехія)

Колаж — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

Найвизначніші ознаки постмодернізму

Представники постмодернізму

       До найвизначніших письменників-постмодерністів належать англійці Джон Фаулз («Колекціонер», «Жінка французького лейтенанта»), Джуліан Барнз («Історія світу в дев´яти з половиною розділах»), Пітер Акройд («Мільтон в Америці»), німець Патрік Зюскінд («Запахи»), австрієць Крістоф Рансмайр («Останній світ»), італійці Італо Кальвіно («Неспішність») і Умберто Еко («Ім´я троянди», «Маятник Фуко»), американці Томас Пінчон(«Ентропія», «Продається №49»), Володимир Набоков (англомовні романи «Блідий вогонь» тощо), аргентинці Хорхе Луїс Борхес (новели і есе) і Хуліо Кортасар («Гра у класики»).

 Робота з підручником (с.234 - 250)

Милорад Павич: перший письменник третього тисячоліття

Письменник народився у Белграді в 1929 році, працював професором літератури в університеті у Новому Саді, вважався кращим спеціалістом історії сербської літератури 17-19 століття.

          

Перед нами сьогодні відкривається чудова можливість стати не просто читачами, а співавторами Милорада Павича, який був переконаний, що талановитих читачів набагато більше, ніж талановитих письменників. Він безкінечно довіряв своїм читачам, тому і винайшов такі універсальні форми для своїх творів.

Вправа « Конструктивна деталь»

Спробуйте, роздивившись обкладинку книги, пояснити, що символізує малюнок на ній і які асоціації у вас викликає, чому автор обирає таку назву для оповідання? (письмово).

А чи відомо вам, що символізувала фігурка равлика у різні часи в різних країнах світу?

РУБРИКА «Це цікаво»  

У середньовічній Європі равлики були уособленням гріха і лінощів, бо народжені з бруду і живляться нею. Але пізніше під час Ренесансу і Відродження вони стали символізувати скромність, а те що виноградні равликиз акриваються в своїй раковині вапняної кришкою і ламають її після зимового холоду або посухи знову виходячи на світло, зробило їх істотами, що втілюють відродження Христа.

Девіз герба герцогів Гонзага - «Все своє ношу з собою» - символізує равлик і її раковина.

Равликам приписувалися магічні і лікувальні властивості, вони були частиною побутової магії і забобонів. І джерелом натхнення для поетів.

Раковина равлика -- символ застиглого часу, спіраль раковини символізує нескінченність.

Крім того равлик уособлення стабільності і достатку. В Італії та деяких інших областях Європи вважається що равлик зайшла в будинок віщує йому багатство і процвітання. Не випадково багато старих будинків в Італії прикрашені фігурками і барельєфами равликів. Так само італійці виробляють величезну кількість красивих равликів-сувенірів для прикраси інтер'єрів будинків.

Оповідання «Скляний равлик». Риси постмодернізму

Для того, щоб зрозуміти задум і сенс оповідання «Скляний равлик» (1989) Милорада Павича, слід передусім мати на увазі, що воно написане в постмодерністській  системі координат, усередині якої світ ототожнюється з текстом, а провідними прийомами художнього зображення є гра, пародія, багатоваріантне моделювання та перекодування образів. Сюжету оповідання передує рубрика «Перше перехрестя»,  у якій зазначається, що читач може сам вирішити, який розділ буде початком твору: «Панна Хатчепсут» чи «Давид Сенмут, архітектор».

Хто такі Хатчепсут та Сенмут?

Хатчепсут (або Хатшепсут) – давньоєгипетська цариця,яка була

 п’ятим фараоном XVIII-й Династії. Вона вступила на престол у 1478 році до н.е. Хатчепсут правила 22 роки. Серед її заслуг – відбудова Єгипту після навали кочівників-гіксосів, економічних розквіт держави, будівництво палаців і храмів, організація експедицій в інші країни, кілька військових походів.

Сенмут почав будувати кар’єру ще при батькові Хатшепсут. Уже тоді він проявив себе як діяльна та всебічно обізнана людина. Сенмут не належав до знаті, був родом з провінції, народився в небагатій родині.

Коли Хатшепсут прийшла до влади, положення Семута при дворі укріпилося, згодом він був удостоєний багато численних придворних титулів: єдиний друг фараона,наглядач зерносховищ храма Амона. Сенмут перетворився в одного із найвпливовіших людей Єгипту. Він був не тільки чиновником, але й талановитим архітектором, крім того, його призначили вихователем принцеси Ніферуре.

Перехресне прочитання оповідання «Скляний равлик»

Перше перехрестя
1. Панна Хатчепсут 2. Пан Давид Сенмут, архітектор	1. Пан Давид Сенмут, архітектор 2. Панна Хатчепсут
Центральна клавіша 3. Дочка, яка могла зватисяНіферуре
Друге перехрестя
4. Декоративна свічка 5. Запальничка	4. Запальничка 5. Декоративна свічка

Перехрестя в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» постає не лише у прямому значенні: це також своєрідний символ перетину історичних подій та життєвих шляхів.

Назва твору також глибоко символічна: равлик у єгиптян символізує вічність. Завиток мушлі равлика — символ спіралі, лабіринту, складності, загадки, пошуку виходу із заплутаної ситуації.

Варіанти   як ознака стилю М. Павича

В оповіданні М. Павича можливі два фінали: чудодійна запальничка в одному з варіантів оповіді виконує заповітне бажання, в іншому — ні. Якщо віддати перевагу фіналу-трагедії, то, щойно герой висіче вогонь тричі поспіль, як пропонує напис на футлярі, запальничка вибухне й забере життя тих, хто занадто вже наполегливо домагався виконання своїх бажань. В іншому випадку поєднаються дві самотності, які напевнее знайдуть своє кохання. Автор надає читачеві обрати завершення твору, апелюючи до чоловічого й до жіночого начала в людині, адже «в оповіданнях можуть існувати різні кінцівки — не так, як у житті».

Записати риси постмодернізму в оповіданні.

Риси постмодернізму в оповіданні Милорада Павича «Скляний равлик» виявляються на різних рівнях.

Жанр твору

Новаторським є авторське визначення жанру твору — оповідання для комп’ютера й циркуля, для прочитання якого необхідний комп’ютер. Цим автор прагне не лише заінтригувати читача, а й задає правила прочитання — по колу, оскільки з часом нічого не змінюється у світі, у якому людина почувається ізольованою, самотньою, відчуженою.

Гра із твором і читачем

За принципом гри будуються описи відчуття самотності головної героїні твору панни Хатчепсут і колишньої дружини іншого головного героя Сенмута. У такий спосіб автор наштовхує читача на висновок про те, що саме самотність робить людей схожими одне на одного, а отже, зближує, духовно споріднює їх. Ідея людської самотності увиразнюється і в сюжеті. Твір розпочинається й завершується зустріччю панни Хатчепсут і Давида Сенмута, а крадені речі (запальничка й свічка) повертаються до своїх нових господарів, які поцупили їх в інших.

Упродовж життя змінюються герої, а отже, і світ, проте його риса — прагматизм — лишається непорушною. Меркантильний, егоїстичний світ приречений, він не має права на існування, а тому гине від вибуху.

Це пояснює метафоричний сенс розв’язки: вибух стався від взаємодії крадених речей, використаних як подарунки, а тому стосунки між людьми не повинні ґрунтуватися на прагматизмі, інакше вони приречені на загибель. Якщо ж читач прагне щасливого завершення твору, то можна припустити, що декоративна свічка-равлик, палаючи, долає свою замкнутість, — любов наповнює людину новими якостями, робить її здатною перемогти самотність, перетворює на дійсність сон панни Хатчепсут про «дзбан із двома шийками», коли «вино зв’язалося вузлом і двома струменями наповнило водночас два келихи».

Скляний равлик

Значення центральної метафори

Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь — скляний равлик — метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із тим дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це свічка, яка горить, тобто віддає себе іншим.

Варіанти фіналу твору як ознака стилю Милорада Павича

Дві версії фіналу оповідання демонструють характерну для постмодерністів можливість по-різному розв’язувати проблеми, спонукаючи читача вибирати одне з двох моральних правил.

Таке новаторське художнє вирішення є творчим продовження світової літературної традиції Генріка Ібсена і Бертольта Брехта використовувати відкритий фінал драм.

Інтертекстуальність

Не менш важливою постмодерністською рисою твору є інтертекстуальність — використання інших творів завдяки цитуванню та наслідуванню чужих стильових правил окремих письменників, літературних шкіл і напрямів.

Милорад Павич створює інтертекстуальні зв’язки в іронічно-пародійній формі. У побудові сюжету вгадується популярна новела О’Генрі «Дари волхвів». Сюжет твору О’Генрі (передріздвяні клопоти, перипетії з подарунками) наповнюється зовсім іншим, протилежним змістом. Герої позбавлені щирості в почуттях, мудрості й благородства. Замість щасливої, хоч і бідної сім’ї, маємо роз’єднаних, загублених у своїй самотності нещасних людей. їхнє випадкове знайомство — шанс змінити себе, а разом із тим і світ. Але чи буде використано цю можливість, залежить від читача.

«Відмова від монопольного права автора на істину»

Оповідання Милорада Павича органічно вписується у світовий літературний інтертекст, письменник і читач вступають у своєрідний діалог з митцями, котрих також хвилювала ця проблема, — росіянином Ф. Достоєвським («Ідіот»), австрійцем Ф. Кафкою («Перевтілення»), швейцарцем Ф. Дюрренматтом («Візит старої дами») та іншими. В іронічному вимірі Павич зобразив розгубленість сучасника, який не здатний піднятися на духовний рівень пошуків, а тому обмежується матеріальною буттєвою сферою, хоча відчуває при цьому дискомфорт, бо його власне людський потенціал лишається нереалізованим.

Побудова системи персонажів

У «Скляному равлику» діють дві центральні фігури — панна Хатчепсут і Давид Сенмут, дві другорядні — колишня дружина Давида й ефемерна донька Ніферуре та випадковий перехожий (єдиний персонаж, що порушує симетрію образної системи, але потрібний для зображення головних героїв у соціумі і відтворення (через крадіжку) їхнього способу встановлення контакту з людьми).

Образ доньки Ніферуре перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка циркуля). Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві по колу, яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей. Вона символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків між чоловіком і жінкою. Але цим не обмежується її роль. Якщо спробувати використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка застосовується на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що Ніферуре символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим способом — завдяки створенню сім’ї, народженню дитини.

Дайте відповіді та виконайте завдання в зошиті:

1.    Поясніть, у чому полягає сутність художнього новаторства   М.Павича?

         2    .    Складіть рекламний текст для оповідання «Скляний равлик».

3.    Чим нас захоплюють твори постмодернізму?

«Створи кольоровий настрій»

Близькі соратники Павича згадують його улюблену приказку: "Міра любові та радості, яку вкладаєш у реальний світ та світ творчості є пропорційною тим дарам, які від тих світів ти й отримаєш!»

Я щиро бажаю вам повною мірою отримати радість від життя! І не забувайте ділитися нею з людьми, тоді ваші радісні дні примножаться. Нехай ваше майбутнє буде краще, ніж ви собі уявляєте!

 П᾿ятнадцяте квітня

Тема: Провідні тенденції в драматургії другої половини 20 століття.

Сучасна зарубіжна література — органічна складова світової літератури, що розвивається під упливом загальнонаціональних та загальнолітературних процесів, переймаючи модерні та постмодерні тенденції, нові жанрові утворення, змістові аспекти, які відповідають певному етапу розвитку суспільства.

Твори містять потужний гуманістичний потенціал, що покликаний допомогти у формуванні особистості, її самовизначенні, усвідомленні моральних ідеалів та обранні життєвої позиції. Маючи особливого адресата, такі твори зважають на вікові особливості читачів, апелюють до емоційної сфери молоді, увиразнюють етико-моральні орієнтири. Наша заключна, шоста подорож «Література другої половини ХХ — початку ХХІ століття» звертає увагу передусім на людину, її особисте життя, а також пропонує шляхи розв'язання кардинальних питань буття: що є добро, що — зло і в чому полягає сенс життя.

Не звинувачуй зорі в людських бідах, любий Брут,

Лише ми винні в нашому нещасті...

Вільям Шекспір

Інтелектуальна розминка (усно)

• 1. Що вас приваблює в літературі XX століття? Які теми та проблеми, порушені в ній, вас зацікавили й чому? (письмово)
• 2. Чому, на вашу думку, театр майже завжди перебував у авангарді мистецтва?
• 3. Із чим ви асоціюєте слово постмодернізм?
• 4. Наскільки підліткам потрібна спеціальна молодіжна література? Можливо, достатньо нетлінної класики зі шкільної програми?
• 5. Що ви знаєте про сучасного американського письменника Джона Майкла Ґріна, які його твори читали?

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку:  

Інфографіка  (англ. Information graphics; infographics) — це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації.  

Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ століття

Значним явищем театрального авангарду другої половини XX ст. є «театр абсурду». Для драматургії цього напряму характерні відсутність місця й часу дії, руйнування сюжету й композиції, ірраціоналізм, парадоксальні колізії, поєднання трагічного й комічного.

В есе про Ф. Кафку Е. Йонеско так визначив абсурд: «Абсурдне все, що не має мети... Відірвана від свого релігійного й метафізичного коріння, людина почувалася розгубленою, усі її вчинки стали безглуздими, нікчемними, обтяжливими».

Ежен Йонеско

Румунський і французький письменник, драматург, член Французької академії. Йонеско вдало втілював у мистецтві повсякденне, підносячи його до рівня загальнолюдського й вічного водночас та окарикатурюючи, витягуючи епізоди з довгого ланцюга своїх і чужих внутрішніх переживань та перетворюючи їх на трагікомедію.

Семюел Бекет

Ірландський англо- та франкомовний письменник, поет, перекладач, драматург. Набув популярності після постановки Роже Бленом 1953 р. «Чекаючи на Ґодо». Лауреат Нобелівської премієї в галузі літератури (1969), один із найбільш досліджуваних сучасних драматургів.

Пам’ятна монета на честь століття С. Бекета

У своїх творах абсурдисти змішували фантастику й реальність, різні жанри й види мистецтва — трагікомедію, трагіфарс, псевдодраму, комічну мелодраму; пантоміму, хор, цирк, мюзикл, кіно, а подієвість звели до абсолютного мінімуму.

У підтексті видимого абсурду приховані важливі філософські проблеми:

• сенсу буття (як зберегти в собі людину, індивідуальність);

• здатність людини протистояти злу;

• причини людських вад, зла, масового безумства.

Наприкінці 1960-х рр. «театр абсурду» з його вболіванням за долю людини та її духовне здоров'я, з оригінальною та гротескно-загостреною критикою міщанства й автоматизму, пристосуванства й егоїзму здобув міжнародне визнання.

• Пригадайте, що вам відомо про «нову драму» та «стару драму» порубіжжя ХІХ—ХХ століть.

• Використовуючи матеріал уроку, створіть конспект за темою «Формування “театру абсурду” як явища театрального авангарду 1950-1960-х років».

Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду 1950-1960-х років, його провідні ознаки

У 1950-ті роки в західноєвропейських театрах з'явилися незвичайні вистави, у яких усе було незрозумілим, нелогічним, дивним, а надто назва — «театр абсурду». Реакція глядачів була різною: одні обурювалися, другі сміялися, треті — захоплювалися. У цих п'єсах не було позитивних героїв; персонажі нерідко втрачали людську гідність, стаючи моральними покручами. Але автори не виявляли свого ставлення до них — ані співчуття, ані обурення. Не пояснювали вони й причин деградації цих людей. Панувала думка, що людина сама винна у своїх негараздах і не варта кращого, якщо не може чи не хоче сама змінюватися на краще. Мистецтво абсурду базувалося на засадах екзистенціалізму, згідно з яким особистість протиставлена суспільству. Окремо наголошувалося на ізольованості людини від світу, її індивідуалізмі й замкнутості; марності активних дій, недосяжності мети й непереможності зла.

Ініціаторами «театру абсурду» були письменники — румун Ежен Йонеско та ірландець Семюел Бекет, які працювали в той період у Франції. Потім до них приєдналися драматурги — французький вірменин А. Адамов, британський єврей Г. Пінтер та інші. Своє визначення абсурду Е. Йонеско дав в есе про Ф. Кафку: «Абсурдне все, що не має мети... Відірвана від свого релігійного і метафізичного коріння, людина почувалася розгубленою, усі її вчинки стали безглуздими, нікчемними, обтяжливими».

У творах абсурдистів панує змішування жанрів та видів мистецтва. Популярними стають трагікомедія, трагіфарс, псевдодрама, комічна мелодрама з використанням пантоміми, хору, циркових елементів, мюзик-холу, кіно, при цьому подієвість зведено до абсолютного мінімуму. Явний, на перший погляд, абсурд мав глибинний підтекст, зосереджуючи увагу на проблемах сенсу буття (як зберегти в собі людину, індивідуальність; де слід шукати причини людських вад, зла, масового безумства); здатності людини протистояти злу. Наприкінці 1960-х років «театр абсурду» з його оригінальною, гротескно-загостреною критикою міщанства, автоматизму, пристосуванства, егоїзму й індивідуалізму здобув міжнародне визнання.

 Для «драми абсурду» характерні такі типологічні ознаки:

1) нехтування драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями, тобто бунт проти будь-якого регламенту й нормативності;

2) поєднання елементів різних драматичних жанрів (у «театрі абсурду» немає «чистих» жанрів, тут панують «трагікомедія» і «трагіфарс», «псевдо-

драма» і «комічна мелодрама»);

3) співіснування елементів різних сфер мистецтва (пантоміма, хор, цирк, мюзик-хол, кіно);

4) наявність абсурдних ситуацій як способу організації художнього матеріалу (це не відсутність змісту, а зміст, що є неявним);

5) гротескно-комічна демонстрація алогічності, ірраціональності, безглуздості форм буття (мовних також), трагічності людського існування, хисткості всіх життєвих цінностей;

6) руйнування сюжетів (подієвість творів зведена до абсолютного

мінімуму;

7) замість драматичної природної динаміки на сцені панує статика);

8) невизначеність, безликість місця дії творів, порушення часової послідовності;

9) брак належно продуманої дії, логічних переходів;

  10) відсутність персонажів з правдоподібною психологією поведінки;

11) алогізм у вчинках героїв;

12) занурення у підсвідоме – сновидіння, марення, кошмари;

13) руйнування драматичного діалогу (персонажі нерідко не чують і не бачать один одного, промовляють «паралельні» монологи, або репліки в порожнечу);

14) наявність абсурдистських засобів художньої виразності (нісенітниці, безглуздя, блюзнірство, парадокс, буфонада, мовні штампи, кліше, гротеск (змішування фантастики й реальності, трагічного й комічного) тощо)

Спільне та відмінне у творчості драматургів «театру абсурду»

Ф. Дюрренматт	М. Фріш	Е. Йонеско	С. Бекет
Спільне
Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Важливе значення іронії, гротеску у творах. Філософія екзистенціалізму
Особливості
• Настрої кризи та катастрофи; • проблеми провини, відповідальності, справедливості; • критика стереотипів суспільної свідомості; • утвердження цінності людського життя; • широке використання пародії, парадоксу (поєднання трагічного й комічного, прямого й символічного)	• Прагнення відтворити потік свідомості, найдрібніші порухи душі людини; • гра з реальністю (стрибки в минуле й майбутнє, у спогади, сни й фантазії); • зображення складних конфліктів життя й можливості (або неможливості) їхнього розв'язання; • міркування про долю, фатум, випадок, нереалізовані можливості, тугу героїв за справжнім (на їхню думку) життям	• Переплетення реалістичного із фантастичним; • постановка питань про сенс життя, відчуження та розлад між людьми, знеособлення людини; • підтримання жанру притчі; • гра зі словом (використання гротеску, балаганної мови)	• Песимізм, але й гуманізм, співчуття людині, бачення в ній індивідуальності, особистості; • безподієвість, неконкретність, невизначеність щодо героїв, відсутність указівок про час і місце; • іронія, монологічність і шаблонність мов

Перше квітня

Позакласне читання

Тема: Проблематика твору Ґ. Ґарсія Маркеса «Сто років самотності». Органічне поєднання буденного й фантастичного в романі як характерні риси «магічного реалізму»

18 місяців добровільного ув’язнення знадобилося Маркесу, щоб написати свій легендарний роман «Сто років самотності«. Письменник залишив роботу, заклав машину і безвідривно працював над книгою. Йому не вистачало грошей, щоб відправити вже готовий твір видавцеві. Маркесу довелося закласти міксер і фен дружини.

Відомий чилійський поет Пабло Неруда назвав «Сто років самотності» найкращим романом, який був написаний іспанською мовою після «Дон Кіхота» Сервантеса. Чим же так привабив твір вибагливих літературознавців і простих читачів, спробуємо розібратися на уроці.

1.    Анкета твору «Сто років самотності»

назва	«Сто років самотності»
автор	Ґабріель Ґарсія Маркес
Рік видання	1967
жанр	Роман-міф, роман-притча, сімейна хроніка
нагороди	Нобелівська премія
тематика	Історія шести поколінь Буендіа
Час і місце	Від середини ХІХ до середини ХХ ст.. дія відбувається ніби поза часом і простором
проблематика	Самотність, відповідальність за свій вибір, історична пам’ять, батьки і діти, кохання, родина
герої	Хосе Аркадіо і Урсула Буендіа, їх нащадки Аркадіо-молодший, Ауреліано (полковник Буендіа), Амаранта, Хосе Аркадіо, Ауреліано Другий, Хосе Аркадіо Другий, Ремедіос Прекрасна, Меме, Хосе Аркадіо, Амаранта Урсула, Ауреліано Бабілонья та інші

2.    Робота з таблицею: «Реальне та фантастичне у творі»

реальне	фантастичне
Мандри циган, бродячий цирк, життя родини Буендіа, громадянська війна, поширення прогресу,діяльність різних компаній, природа Латинської Америки та інше	Вік героїв - до 150 років, старий циган, що повернувся після смерті в будинок Буендіа; привид в будинку, струмок крові, що тече від убитого сина до матері; кількість їжі та інші перебільшення

3.     Робота з літературознавчим словником

Магічний реалізм – це художній метод, в якому магічні елементи включені до реалістичної картини світу

4.     Визначення елементів магічного реалізму :

ü Дійові особи приймають і не піддають сумніву магічні елементи;

ü Спотворюється перебіг часу;

ü Міняються місцями причина і наслідок: персонаж страждає до трагічних подій;

ü Наявність елементів фольклору і легенд;

ü Події представлені з різних точок зору, оповідач переходить  з третьої особи на першу, часті переходи між думками персонажів і внутрішнім монологом;

ü Контраст минулого з сьогоденнім, фізичного з астральним, персонажів один з одним;

ü Відкритий фінал твору дає змогу читачеві самому визначити, що правдивіше – реальне чи фантастичне.

- У романі «Сто років самотності» розповідається історія шести поколінь роду Буендіа, від початку до кінця, від кохання його засновників Урсули й Хосе Аркадіо Буендіа до виродження роду: народження дитини з поросячим хвостом. Це символ деградації людства через утрату ним спільності. Замкненість роду, відірваність від реального часу призводять до його самотності, а далі - до вимирання.

Отже, одна з головних проблем твору -це проблема самотності.

Хоча герої живуть у сім’ї, але кожен із них самотній. Наприклад, полковника Буендіа ще в дитинстві лікар визнав схильним до самотності, він нікому не довіряє, усіх підозрює, навіть відмежовується від людей. Закінчує своє життя засновник роду Хосе Аркадіо також самотньо: прив’язаним у дворі до каштана. Його вважають божевільним.

Самотньою пішла в інший світ і мудра Урсула, вона так і не довірила нікому таємницю місцезнаходження скарбу.

Хосе Аркадіо Буендіа говорить про Пруденсіо Агіляра: «Певно, йому дуже важко. Мабуть, він страшенно самотній». Про Мелькіадеса: «Він справді побував на тому світі, але не витримав самотності й повернувся назад». Про Амаранту: «Вона сподівалась мати його за сина, який розділив із нею самотність і пом’якшив страждання…»

Про Хосе Аркадіо Другого і Ауреліано Другого: «…єдине, що збереглось у близнюків спільне, був самотній вигляд, властивий усій сім’ї». Про Ребеку: «Надто багато років вона страждала і бідувала, завойовуючи собі привілеї самотності». Про Маурісіо: «Вінпомер старим, у цілковитій самотності».

Самотність у Маркеса - це психологічний стан людини, її внутрішнє захворювання. Воно із середини підточує її фізичні та моральні сили і, урешті-решт, зводить у могилу. Це добре проявляється у другому поколінні сім’ї Буендіа. Вони всі замкнені в собі, відірвані від реального часу і саме це призводить їх спочатку до самотності, а потім - до вимирання. Автор неначе хоче сказати, що людина, сім’я, рід, якщо вони самотні, бездуховні, то приречені на самознищення.

5.    Розв’язання проблемного питання

Š Ґ. Маркес говорив: «Я вважаю себе професіональним оптимістом, я завжди дуже сподівався і сподіваюсь на молодь… і вірю,  що світ майбутнього буде кращим, ніж наш світ». Виходячи зі змісту роману, його закінчення, які ми, читачі, маємо підстави думати, що це саме так? (Це твір-пересторога, твір-притча. У людства є шанс на порятунок. Розум, здоровий глузд укажуть йому шлях спасіння; зрозуміти це допоможе твір Ґарсія Маркеса).

6.    Інтерактивна вправа «Мікрофон» (письмово).

Продовжте речення: Цінність роману Ґарсія Маркеса "Сто років самотності” особисто для мене в тому…

Двадцять п᾿яте березня

Тема: Розвиток мовлення. Написання есе «Чи повернеться до людей янгол?» ( за оповіданням «Стариган з крилами»).

Не бійся ворогів: найгірше – вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів: найгірше – вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих: вони не вбивають і не зраджують, та тільки з їх мовчазної згоди існують на землі зрадництво та вбивство.

Б.Ясенський

Мабуть, ще з найдавніших часів людина заздрила птахові, який мав крила і міг піднятися над землею у небеса, куди прагнули і люди, мріяла про духовний зв’язок космосу і землі. А «космос» в перекладі з грецької означає «порядок», «устрій», «упорядкованість», «краса», «мир». А може їх приваблював ніжний голубий колір неба, чи безкінечність повітряного простору? Так чи інакше, у своїх мріях і фантазіях людина уявляла собі сильних богів, душі померлих, пов’язувала з ними свої надії на краще і вічне життя. Ще Платон писав: «Ніщо тілесне не є настільки близьким до божественного, як крила. Божественне – це краса, добро, розум; крила же наснажуються божественним, а від гидоти та бруду вони марніють і відпадають від душі».

Кроссенс

Давайте спочатку пригадаємо сюжет твору за допомогою кроссенсу.

Асоціативний ланцюг

Стариган із крилами: хто він такий?

            Стариган із крилами - страховисько — людина, що потерпіла під час аварії іноземного пароплава — янгол — диявол, що дурить необережних людей, надприродне створіння (інопланетянин) — безпорадний старий дід.

         Стариган із крилами – це образ якогось дива (або дивака),  що опиняється в людському світі (з його цінностями), і має бути тим світом поцінований. Те диво, яким був стариган з крилами, жодною мірою не відповідало узвичаєним стереотипам.

Своє оповідання Г.Гарсіа Маркес називав «дитячими», проте цей твір має зовсім не «дитячий зміст»: у ньому порушуються важливі духовні проблеми, актуальні за всіх часів і народів. Що є любов, віра, надія?  

Що обирає людина? Духовне життя, тобто життя в добрі, вірі, любові, розумінні прагнення до великих звершень чи духовної смерті, тобто бездуховного життя, де люди залишаються в бруді свого куцого світу, живуть у суспільстві, в якому хворі діти та янголи, світ, де йде деградація людства, яке знаходиться в полоні духовної смерті, байдужості, корисливості, розрахунку.

 Яка людина?

Письменник використовує «дитячий», безпосередній погляд на події, щоб краще показати неприродність, абсурдність «дорослого життя людства». Усі люди, незалежно від їхнього віку, – діти, які повинні постійно навчатися моральних заповідей, прислухатися до головного Вчителя – Бога. «Чи прагнуть люди духовного вдосконалення?» – це питання цікавило  письменника.

Однак оповідання «Стариган з крилами» не звучить приречено, безнадійно. Саме тому Янгол не помирає, а навпаки – одужує. У нього виростають могутні крила і він відлітає у піднебесся. І все ж таки є  впевненість в тому, що духовність знищити не можливо.  Автор закликає до злету душі над буденністю. Але духовне сходження кожен має пройти самостійно, використовуючи для цього власні крила. У руслі світобачення письменника відмічаємо наступні тези:

·       «Не шукай винних у власній деградації душі».

·       «Розправ крила».

·       «Візьміть когось під своє крило».

·   «Під крилом своїх добрих якостей, творчості і натхнення змінюй себе і світ навколо».

· Маючи серце, будь милосердним, маючи душу, будь духовним, і тоді ти відчуєш за спиною крила, і тоді снитимуться тобі янголи і високе голубе небо.

Чи повернеться янгол на землю? Може і повернеться – коли люди стануть морально досконалішими. І тоді суспільство як сума особистостей, стане кращим.

Комунікативний практикум

- Що ж таке есе?

Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування геми.

Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.

На першому плані есе – особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.

В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.

Стиль есе вирізняється:

• афористичністю;
• образністю;
• парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:

• символи;
• метафори;
• порівняння;
• алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:

• використовувати всілякі асоціації;
• проводити паралелі;
• добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:

• непередбачувані(парадоксальні) висновки;
• несподівані повороти;
• цікаві зчеплення.

Мовна будова есе — це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

---

Прийоми для написання успішного есе:

Ефектний початок

Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.

1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.

2. Несподіваний — це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.

3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.

4. Авторитарний — пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.

5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.

6. Цитатний — вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).

7. Діалоговий — з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

---

Хронологія есе

Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.

1.     Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.

2.     Опис — характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.

3.     Порівняння — в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.

4.    Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Опрацювання пам’ятки «Правила написання креативного есе».

ПАМ’ЯТКА

«Правила написання креативного есе»

1.    Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

2.    Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).

3.    Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні завдовжки).

4.    Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру).

5.    Різні слова (Використовуйте синоніми).

6.    Лаконічність.

7.    Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).

8.    Активна життєва позиція.

9.    Аргументація.

Написати есе.

Вісімнадцяте березня
По завершені ознайомлення з темою пройдіть перевірочний 
⇩
тест

Тема: Гарсіа Маркес «Стариган з крилами». Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в оповіданні.

                                                                           Вони, ті крила, не з пуху - пір’я,

А з правди, чесноти і довір’я.

Ліна Костенко

У Всесвіті дві найбільші таємниці – люди і зірки. Коли десь падає зірка, кажуть, що то летить янгол… Ніхто не знає, куди він прямує, де впаде, чиї  двері позначить таємним знаком. Можливо, він поспішає когось врятувати, вберегти від злочинного кроку, наставити на правильний шлях. Але той, хто побачить його, - обраний.

         Який він – молодий, привабливий, з променистими очима та ореолом святості над головою чи старий, немічний? Більшість  людей вірить в існування  янголів, провісників Божих, які охороняють людей. Принаймі, теоретично. А чому б  янголові не з’явитися на землі? Поява янгола завжди вважалась найбільшим дивом .  Як же поставляться до дива – янгола – сучасні звичайні люди? Чи взагалі потрібні людям янголи? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці, проаналізувавши оповідання Маркеса «Стариган з крилами».

    Габріель Гарсіа Маркес-  один з найсильніших, найвизначніших письменників сучасності, засновник літературного напряму «магічний реалізм», журналіст, сценарист, видавець, навіть політичний діяч, і, безперечно, неординарна людина. В його чарівних романах – реальні факти з життя. В його офіційній біографії та спогадах – багато вигадок і одні й ті самі історії у різних інтерпретаціях обростають новими незвичайними подробицями. То що ж ми знаємо про нього?

 Перегляд презентації «Життя та творчість Г. Маркеса»

 Складіть візитну картку письменника.

 «Художній світ Маркеса» (запис у зошити)

Художній світ Маркеса характеризують:

-  прагнення відтворити “моделі” національного буття, національної історії, національного мислення;

- поєднання соціального й буттєвого аспектів, майстерна передача їхнього місцевого колориту;

- міфопоетична забарвленість картин повсякдення й побуту;

- тема розладу людських взаємин у світі;

 - змалювання дивного, незвичайного, абсурдного, надприродного,

усяких метаморфоз;

-        створення фантастичної дійсності, в якій зруйновані межі між

реальним та надреальним, об'єктивним і суб'єктивним.

 Робота зі словником літературознавчих термінів - «магічний реалізм».

 «Магічний реалізм» - це умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки, для якої характерно:

-         звернення до народного міфологізму

-         переплетення чарівного і побутового, сучасності та історії

-         поєднання фантастичних і реалістичних елементів.

-         змалювання національних традицій

-         оксюморон, поєднує протилежні поняття: незвичайне та реальне.

Гарсіа Маркес якось зауважив: «…У ЛатинськійАмериці все є можливим, все є реальним». Під час вручення Нобелівської премії він сказав, що «магічний реалізм» наявний у творах, де «фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, в якому відбито життя і суперечності латиноамериканського континенту». Йдеться саме про поєднання в межах «магічного реалізму» фантастики (міфічності, магії) та реальності. 

                       

 «Фантастичні та реалістичні елементи в оповіданні».

А тепер завдання: знайти в тексті оповідання підтвердження характерних рис «магічного реалізму» - заповнити таблицю: «Фантастичні та реалістичні елементи в оповіданні».

Фантастичні елементи	Реалістичні елементи

  Янгол — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога.

Біблія називає янголів службовими духами. У християнстві вважається, що

кожна людина має свого янгола-охоронця, що посилають до неїпісля

таїнствахрещення. Існуванняянголівбулопідтверджено папою Римським

Іоанном Павлом ІІ в 1986 році. Вони прилітають до нас, щобнагадати про

необхідність морального очищення, духовного піднесення.

А якими ви уявляєте янголів?

Складання сенкана    (спочатку складамо Сенкан «Янгол – наше бачення», згодом порівнюємо з янголом, зображеним у творі)

Сенкан

         Янгол                                                              Янгол  у творі

 

 Аналіз оповідання «Стариган з крилами».

-         Де відбуваються події?

-         Коли і за яких обставин з’являється герой?

-         Хто знайшов старигана з крилами?

-         Що подумали Пелайо та Елісенда про старого?

-         Як пояснила сусідка появу янгола?

-         Як сприймають янгола мешканці селища?

Дослідницько – пошукова робота . Дослідити, як сприйняли появу янгола жителі селища, їхнє ставлення  до небесного створіння. Робота із таблицею

Представники провінційного селища	Їхнє ставлення до янгола	Висновки
Родина Пелайо і Елісенди
Населення провінції
Отець Гонзаза
Папа з Риму
Суспільна влада, посадові особи
Син Пелайо та Елісенди

Роль деталей та символів

Сльози на очах янгола – відчайдушний біль за деградоване людство, розуміння своєї безпорадності і тлінному суспільстві, яке втратило духовні орієнтири.

Страждання , муки дідугана з крилами – бажання янгола через фізичний чи моральний біль наблизити світ до очищення.

Хворе серце – «оголені нерви» болісно сприймають дійсність.

Свіжий вітер, промені сонця – віра в нові сили, які принесуть перебудову в суспільстві.

Грати на вікнах, щоб не залітали янголи, -підтвердження того, що людство живе у в’язниці матеріальних благ, воно байдуже до чужого горя, духовний злет вважає непотрібним.

Зробити компаративний аналіз вірша І.Драча «Крила» і оповідання Ґ. Маркеса «Стариган із крилами» за схемою:

Ґ. Маркеса «Стариган із крилами»	І. Драч «Крила»
Спільне
Відмінне
Висновок

 Мотив « крил» у творі

У тлумачному словнику української мови читаємо:

Крила – міць, сила .

Підберіть пояснення до даних виразів:     

«людина з крилами»        --        

«підрізати крила»              --      

«розправляти крила»            --    

«чути крила за спиною»      --     

«вона на крилах мрії» -  

Звернемося до тексту

«Але найбільше лікаря здивували крила старого, які були такими природніми в цьому організмі, що виникло логічне запитання, чому їх не мають інші люди»

v Як ви це поясните?

Янгол схожий на звичайну людину, але в нього є крила.   Він – носій ідей, яких людство так і не зрозуміло. Тому і крила у нього обскубані, побиті вітром. Та він Божий посланець, ітому його місія на землі – своїм терпінням,    добротою, людинолюбством викрити обивательську байдужість, егоїзм,   духовне роз’єднання. Брак віри, моральних ідеалів, жорстокий світ не посіяв у його душі зневіру, зло, не змусив відмовитися від стану окриленості, скинути свої крила. У Божого вісника виростають крила не завдяки , а всупереч людям.

«Потім у нього почало рости тверде й довге, як у старих птахів, пір’я»

v Отже, у старигана відростають нові крила – символ вічного оновлення життя, вічного його відродження. Сам автор твердо впевнений у незнищенності духовного.

-         Чи жалкують люди за диво-стариганом? Яка реакція у жителів селища на відліт янголя?

-         Чи є надія , що янгол повернеться на цю грішну землю?

v  Основні проблеми твору:

1.       Сенс людського існування (не завжди матеріальні статки визначають якість та повноцінне життя; багатство духовного світу, прагнення до самовдосконалення – ось кроки, які наближають людину до осягнення сенсу людського існування).

2.       Абсурдність, роз’єднаність сучасного суспільства  (люди байдужі у ставленні одне до одного, духовно роз’єднані; віра автора в те, що сила добра – в єдності, в спільності помислів).

3.       Релігія і влада ( автор натякає, що церква не допомагає людям прозріти і подолати негаразди,  а іноді й сама наставляє на шлях бездуховності, жорстокості, байдужості)

4.       Особиста відповідальність кожного члена суспільства за свої вчинки і за все суспільство ( тільки вміння об’єктивно оцінювати себе і середовище, боротися зі злом, жорстокістю, разом долати труднощі приведе до гармонії, пізнання істини)

5.       Вічна проблема батьків і дітей (тільки взаєморозуміння, повага до старших, уміння тверезо оцінювати ситуацію застереже молодь від необачних кроків; любов, терпимість, поміркованість, мудрі рішення батьків ведуть до гармонії стосунків з дітьми, запобігають непередбаченим жахливим стосункам)

v Розвиток асоціативних здібностей учнів. Побудувати асоціативний ланцюжок понять : гріх, життя, смерть.

Гріх –  

Янгол –  

Зло –  

Закріплення матеріалу.Дискусія.

 - А тепер повернімося до головного  питання нашого уроку: чи потрібні янголи на землі?

-         У чому ж філософсько – етичний сенс зустрічі янгола з людьми?

-         Дійсно, люди не зрозуміли янгола і тому він полетів. Але чи все так песимістично? Невже янгол прилітав даремно? І чи повернеться він знову?

-         Як ви думаєте, яку ж думку хотів довести нам, сучасним читачам, своїм твором Маркес? Тобто яка ідея оповідання?

-         Які проблеми порушує автор у цьому оповіданні?

-         Отже, ідея твору – ідея духовного зцілення людства з допомогою вічних  

Відповісти на питання в зошиті:

-        Чи є в душі сучасної людини місце для янголів?

 Хочеться вірити, що в душі сучасної людини все ж таки знайдеться місце для янголів, і що наш   янгол повернеться. А мені хотілося б, щоб цей урок не пройшов безслідно, щоб кожен із вас щось почерпнув для себе  корисного.

Відкрийте своє серце назустріч Любові, Вірі, Надії, Розумінню – і добрі янголи щедро винагородять вас Терпінням, Світлом, Крилами Духовного Злету. Щоб у ваших душах не згасав вогник милосердя, любові до ближніх, щоб ви завжди відчували крила за спиною.  Щоб ваші янголи-охоронці завжди вас оберігали.

  

ТЕМА: Алегоричний сенс політичної казки Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». Сатиричне зображення тоталітарних режимів.

Тверезість розуму і сила духу – ось панацея від небезпечних бажань.

Г.Г.Маркес «Осінь патріарха»

1.     Словникова робота. 

 Алегорія – іносказання; троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного художнього образу ( напр.., собака – алегорія відданості)

Афоризм – коротке лаконічне судження, яке в стислій, зручній для запам’ятовування формі містить глибоку думку.

Байка – невеликий віршований або прозовий твір повчального алегоричного змісту.

Казка – прозовий твір фольклору про вигаданих осіб та події, а також літературний твір такого ж змісту та форми.

Карикатура – невдале наслідування, смішне, спотворене зображення когось, чого-небудь.

Метаморфоза – перетворення, перевтілення.

Метафора – перенесення властивостей з одного предмета (явища) на інший схожих ознак.

Підтекст – внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.

Політика – мета й завдання, що їх ставлять суспільні класи або політичні партії в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цього.

Політична казка – прозовий твір про вигадані події та  осіб, які намагаються досягти певної мети різними способами.

Сатира – специфічна форма художнього відображення дійсності, заснована на дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ. Твір літератури, у якому використано цю форму.

Тоталітаризм – одна із форм авторитарного суспільства, характеризується повним пануванням держави над усіма сферами життя суспільства, знищенням демократичних свобод, відсутністю прав людини.

Сам письменник визначив жанр свого твору – казка. Ще можна додати, що це байка у прозі і політична казка, і карикатура, і алегорія з історичним підтекстом. Опис метаморфоз на фермі викликає посмішку, іноді смуток, бо за всіма подіями легко вгадуються реальні історичні факти.

Основні персонажі:

Майор (Марко, Майер – за різними джерелами перекладу) –

Наполеон – «виглядає доволі лютим, був мовчазним, але про таких говорять, що вони свого доб’ються»

Сніжок (Сноубол, Обвал, Білан) – жвавий, «він був красномовний і винахідливий, але вважалось, що у нього недостатньо твердий характер».

Крикун (Сквілер, Стукач, Квікун) – відданий помічник Наполеона «з кругленькими щічками, блиском в очах, швидкими рухами і пронизливим голоском». Блискучий оратор. Про нього говорили: «Він докаже, що чорне – це біле».

Боксер, Гнідко, Травка (Конюшина) – віддані учні і робоча сила колгоспу тварин (Звіроферми, Скотоферми). Моллі (Марічка) – біла кобила, полюбляє цукор і стрічки в гриві.

Джессі – собака, дітей якої забрав Наполеон для виховання. Вони стали відданими охоронцями законів, які встановлював Наполеон.

Мойсей – ручний ворон. За твердженням свиней – улюбленець містера Джонса, шпіон і донощик, зате говорив так, що заслухаєшся. Він стверджував, що є загадкова країна – Карамельна Гора, куди попадають тварини після смерті. Ця країна на небі, за хмарами.

Ослик Бенджамін і Кішка.

Сім заповідей, за якими тварини збиралися жити по-новому:

1.     Усяка двонога істота - ворог.

2.     Усяка чотиринога істота чи птах - друг.

3.     Тварина ніколи не носить одяг.

4.     Тварина ніколи не спить у ліжку.

5.     Тварина не п'є спиртного.

6.     Жодна тварина не вбиває іншої тварини.

7.     Усі тварини рівні.

 Завдання: Назвіть людські риси характеру уособлені в казкових героях.

Орієнтовний перелік рис характеру людей: акуратність, активність, безвільність, байдужість, вірність, владолюбство, вразливість, гордість, зверхність, жадність, жорстокість, деспотичність, довірливість, колективізм, легковажність, підлабузництво, мудрість, наївність, відвертість, пасивність, песимізм, підозрілість, рішучість, самовпевненість, стриманість, слабохарактерність, працелюбство, лицемірство, мрійливість, хвалькуватість, хитрість, хоробрість, підлість, егоїстичність, романтичність.

Завдання: Висловіть власні враження від прочитаної казки, у чому її алегоричний смисл?

«Правда історична і правда художня».

Казкова дія художнього вимислу

Євро-азійська політика до середини ХХ століття

1.     «…до мене прийшло усвідомлення, що людина визискує тварин майже так само, як багаті класи визискують пролетаріат» Дж. Орвелл (з передмови до українського видання). 2.     Анімалізм («Скотизм», «Животноизм») 3.     Панський двір і його господар містер Джонс. 4.     Гімн «Тварини Англії», гімн повстання. 5.     Наполеон, Сніжок, Крикун. 6.     Боксер, Травка – тяглові коні. Їх девіз: «Будемо працювати ще більше». 7.     Культ особи Наполеона. 8.     Наполеон – абсолютний диктатор, який затверджує єдину заповідь: «Всі тварини рівні, але деякі рівніші за інших» 9.     Примирення між людьми і свинями.

1.     Ключовим моментом у житті Орвелла стала Іспанська війна. Саме там письменник зрозумів, що можливий зовсім інший соціалізм, відмінний від радянського. 2.     Комунізм. 3.     Царська Росія на чолі з Миколою II. 4.     Інтернаціонал. 5.     Й.Сталін, Л.Троцький, радянське  ЗМІ. 6.     Робітничий клас. Стаханівський рух. 7.     Культ особи Й.Сталіна. Тегеранська конференція. Ілюзорне покращення стосунків між СРСР і Заходом. Початок Холодної війни.

Завдання: складіть «Паспорта художнього твору»

1.Назва твору ______________________________________________________.

2.Автор твору __________________________________________________.

3. Літературний напрям ___________________________________________________.

4.Рід літератури, до якого належить твір ________________________________.

5.Жанр  твору   ______________________________.

6.Тема твору ____________________________________________.

7. Ідея твору_______________________________________________.

8.  Герої твору________________________________________________________.

9. Композиція  _______________________________________________________.

10.Проблематика___________________________________________.

Творча робота: поміркуйте, чому Джордж Орвелл як політичний письменник не зобразив шляхи подолання тоталітарної системи. Що він хотів цим сказати читачам?

Тема:  Бертольт Брехт – драматург – новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж т її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п᾿єі.

«Війна — велика комерція, яку ведуть немаленькі люди».

Опрацювати сторінки підручника : 157 – 170.

Драматична форма театру	Епічна форма театру
Дія	Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і розтрачає його активність	Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає глядачеві змогу виявляти почуття	Примушує глядача приймати рішення
Переживання	Світогляд
Глядач співпереживає	Глядач вивчає
Гіпноз	Аргументація
Сприймання консервується	Сприймання переходить у пізнання

За задумом Брехта у драмі значну роль  повинна   відігравати :

-         не дія, а розповідь , тому театр і називався «епічним». За задумом Брехта «епічний театр» мав формувати новий тип глядачів.

-         Робить його спостерігачем, пробуджує активність глядача, драма має мобілізувати інтелектуально – аналітичну здібність глядача;

-         Він повинен аналізувати, що відбувається на сцені;

-         П'єса повинна допомогти глядачеві  побачити соціальне коріння  відтвореного на сцені конфлікту, бо він залишається не розв’язаним, щоб глядач шукав шляхи вирішення проблем

-         Формує світогляд;

-         Спонукає читача вивчити дійсність і  аргументовано переконує шукати засоби удосконалення законів суспільного життя, перевага віддається  жанру драми – притчі , часто  використовуються  запозичені сюжети;

-         Герої є не драматичними характерами, а алегоріями певних властивостей людської природи;

-         Вагоме місце  посідає «ефект очуження» - прийом , завдяки якому буденне явище постає у новому світлі, як дивне, нове, «чуже».

-         В драму вводяться заголовки,  пісні, звернення акторів до публіки, написи, спроектовані на екран.

-         Брехт вважав, що театр повинен збуджувати прагнення глядача втручатися у дійсність. Більшість сюжетів брехтівського театру подібні до притч. Вони в алегоричній формі розповідають про соціальні ситуації і мають конкретний «повчальний ефект»

Літературний диктант.

1. За фахом Б. Брехт був... 

2. Досвід Першої світової війни він узагальнив у ві­рші... 

3. Письменник покинув Німеччину... 

4. 1935 року його було позбавлено... 

5. Драматург провів у еміграції…

6. У Берліні автор очолював театр під назвою... 

7. Брехт створив теорію нового «неаристотелівського» театру, що дістав назву... 

8. Одним із найяскравіших відкриттів новаторсько­го театру був «ефект… »

9. Брехтівські п’єси спрямовані не на почуття пу­бліки, а на її...

10. П’єса «Матінка Кураж та її діти» з'явилася…

11. В її основу покладені події… 

12. За задумом автора, твір «Матінка Кураж та її діти мав прозвучати як... 

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

• 1. Яке враження справила на вас ця п'єса?
• 2. Пригадайте, що ви знаєте з уроків історії про Тридцятилітню війну. З якою метою Брехт у ХХ ст. звернувся до подій, що відбулися в XVII столітті?
• 3. Прочитайте першу репліку фельдфебеля про війну. Чому він дійшов висновку, що «без війни порядку нема»? Чи здивували вас такі його міркування?
• 4. Яке враження справила на вас перша зустріч із матінкою Кураж?
• 5. Як вона пояснює походження свого прізвиська? Поясніть лексичне значення слова «кураж».
• 6. Що на початку п'єси читач дізнається про дітей матінки Кураж? Якими чеснотами вони наділені?
• 7. Як ви розумієте такі слова фельдфебеля?

Хоче війною жити,

Мусить їй щось сплатити.

• 8. Як головну героїню характеризує епізод торгівлі з кухарем (2-й епізод)? Чому, на ваш погляд, їй не спало на думку подарувати кухареві каплуна, аби той нагодував її сина?
• 9. Перекажіть епізод «Загибель Швейцеркаса». Чи можна в його загибелі звинувачувати матінку Кураж? Аргументуйте відповідь.
• 10. Прочитайте в особах 5-й епізод. Які штрихи до портрета матінки Кураж та Катрін додає описане в цьому епізоді?
• 11. Як сприйняли мир матінка Кураж, священник і кухар? Чим вони керувались у своєму ставленні до миру?
• 12. Пригадайте, кому з персонажів належать такі слова: «...Чесноти вже не оплачуються, оплачуються лише вади, такий уже світ, хоч мусив би іншим бути!». Чому цей персонаж зробив такий висновок? Чи згодні ви з ним?
• 13. Яку роль у розумінні ідеї п'єси відіграє 11-й епізод?
• 14. Чи можна вчинок Катрін вважати героїчним? Обґрунтуйте свою думку.
• 15. Чи згодні ви з тим, що в образі Катрін автор змалював антипода матінки Кураж? Аргументуйте відповідь.
• 16. Чи є серед вчинків матінки Кураж ті, які свідчать про її людяність?
• 17. Поміркуйте, чому Брехт не зобразив прозріння матінки Кураж.
• 18. Які почуття у вас викликали події, описані в 11-му епізоді?
• 19. Наведіть приклади використання прийому відчуження в п'єсі.
• 20. Розкрийте сенс фіналу твору.
• 21. Поясніть, яку роль у п'єсі виконують зонги.
• 22. Чи можна вважати, що брехтівські ремарки перед кожною дією мають характер точної історичної довідки? Навіщо, на вашу думку, Брехт подає такі розлогі ремарки?

Завдання: Охарактеризувати дітей матінки Кураж.

Проблемне запитання

— Чому моральні чесноти стають причиною загибелі героїв п’єси Брехта?

Складання сенканів: «Війна»,  «Матінка Кураж та її діти».  

Творче завдання: написати лист-звернення анти­воєнного змісту до уряду чи Президента країни.

Тема: Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата.

Опрацювати сторінки підручника : 171 – 184.

2 серпня 1934 року Адольф Гітлер проголосив себе «фюрером (вождем) Третього Рейху».  Завершився період встановлення нацистської диктатури.  Гітлер власноруч створив свій апарат і всі найважливіші  питання вирішував одноосібно.

Гітлер значну увагу приділяв пропаганді серед населення . Молодь проходила нацистський вишкіл в організації «гітлер – югенд » та численних «військово-спортивних » таборах. Газети, радіо, кіно театр, література і музика повинні були вихваляти А. Гітлера  та його режим . Було встановлено жорстоку цензуру над усіма німецькими виданнями, з бібліотек вилучалися і публічно спалювалися неугодні нацистам книги.

      Та погодьтесь не Гітлер визначає образ нації і не Ельза Кох, а доктор Фауст і Лорелей над Рейном. Гете і Шиллер – автори цих шедеврів – їхні наступники. Серед яких і лауреат Нобелівської премії  - Генріх Белль

     

 «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа….» - це початок давньогрецького двовірша епітафії про битву у Фермопільській ущелині,  де, захищаючи батьківщину загинули 300 спартанських воїнів царя Леоніда. Автором епітафії був Семонід Кеоський , а у Німеччині вірш став відомий у перекладі Фрідріха Шиллера. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут. Бо так звелів нам закон».

Виховання в німецькій школі	Спартанське виховання
Ненависть до «нижчих» рас	Всі є рівними
Готовність віддати своє життя за фюрера	Готовність віддати своє життя за Батьківщину
Беззастережна віра в ідеал гітлерівського рейху	Молодь мала шанувати своїх батьків і людей похилого віку
Наївно-романтичні уявлення про війну та солдатський героїзм	Готувались до війни з дитячих років
Зачарування німецької молоді безвідповідальним політичним красномовством	Дітей привчали висловлюватись гостро, але дотепно й небагатьма словами .
Відмова від моральних заповідей християнства	Виховували  в дітях покірливість, виконавчу дисципліну, витривалість

Аналіз оповідання  за питаннями

-         За яких обставин герой опиняється в класній кімнаті, де на дошці написано цю фразу?

-         Чому фраза, яка винесена у заголовок, не закінчена?

-         Чому герой так довго не міг впізнати, де він знаходився?

-         Що саме дозволило героєві впізнати місце, де він знаходиться?

-         За яких обставин побачив герой кінець фрази?

-         Чому героя майже позбавлено індивідуальних рис?

-         Як закінчується оповідання і чому саме так?

-         В оповіданні Г. Белль проводить чітку паралель з «Апокаліпсисом». « У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її; побажають умерти, але смерть утече от їх». Фінал оповідання  Белля переконує нас у тому, що для героя твору це біблійне пророцтво визначає відтепер його ставлення до життя. Бо його  власне ставлення дійсно таке, що смерть могла б стати бажаним порятунком від усіх страждань. Людина втратила всі цінності: віру, надію, любов.

Завдання 1. Створити гроно «Війна очима письменників і поетів різних країн  світу.

Завдання 2. Визначити жанрові особливості твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа….»

         Форма  ­­­­­­­­­­­­­­­­__________________________(прозова, віршована)

Обсяг ____________________________________________

Кількість героїв ___________________________________

В  основі сюжету ____________(вигадана, життєва) подія

Сюжетна лінія _________________ (одна, кілька)

Завдання 3. Визначте роль художньої деталі у зображенні життєвої ситуації у творі.

          Завдання 4. Заповнити пропуски. Дослідити кольорову палітру твору.

Спершу йшли довгим, тьмяно освітленим коридором, із _______, мальованими олійною фарбою стінами. А ось уже й колона перед виходом на сходовий помісток, і довгий, вузький фриз Парфенону за нею, справжній, античний — мистецьки зроблений із _____ гіпсу макет. На самому ж помістку, на стіні, пофарбованій ______, пишалися всі вони — од великого курфюрста до Гітлера... А у вузенькому малому коридорчику, де врешті на якусь хвилю мої ноші стали рівно, висів особливо гарний, величезний і дуже яскравий портрет старого Фріца в _________  мундирі, з променистими очима і великою ясною золотою зіркою на грудях. А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона, а далі, у глибині коридору, — коридор тут був пофарбований у ________ колір, — аж ген у глибині, над дверима зали малювання, висіла величезна мармиза Зевса, але до неї було ще далеко. Праворуч у вікні я бачив заграву пожежі — усе небо було _______, й по ньому врочисто пливли ____, густі хмари диму...

Кольорова палітра твору

мир	війна

   Висновок: 

Завдання 5. Заповнити таблицю, дати назву стовпчикам (Зміни, які сталися у житті героїв твору)

мир	війна
Гімназія
Сторож

Завдання 6.  Характеристика образу головного героя.

1.     Імя.

2.     Вік.

3.     Психологічний стан, відчуття.

4.     Зовнішність (визначити художні деталі, їх роль).

5.     Висновок

Оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» має невеликий обсяг, але твір насичений художніми засобами, деталями, які підкреслюють головну думку – війна протиприродна, несе жахливі наслідки, а головне – нівечить душі і долі людей. 

7.Психологічна вправа

Шановні учні! Вчені підрахували, що за минулі 50 століть народи пережили 14000 500 великих і малих війн. За всі роки існування людства тільки 300 років були абсолютно мирними.

На вашу думку, які якості людей зможуть зруйнувати агресію війни?

Написати твір-мініатюру на тему «Подорожній, ти коли – небудь прийдеш у Спа…?»