Шановні учні!

Запишіть в зошиті дату, тему, як показано на початку сторінки. Відпрацьовані завдання сфотографувати чітко та якісно та надіслати на електронну адресу учителя zrt52mk@gmail.com в темі листа ОБОВ'ЯЗКОВО вказати прізвище, ім'я, клас

Зарубіжна література

Дев᾿ятнадцяте травня

Урок-квест

«Лабіринтами зарубіжної літератури».

Узагальнення та систематизація знань вивченого впродовж навчального року в 8 класі.

Читайте! Нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книжки.

К.Паустовський

Впродовж навчального року ми познайомилися з цікавими художніми творами, які входять до скарбниці світової літератури. Деякі з них стали вашими улюбленими, інші, можливо, ви захочете ще перечитати, щоб зрозуміти їхню справжню суть. Сьогодні у нас є можливість знову перегорнути сторінки вивчених творів.

Вправи «Встанови відповідність»

Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення.

А)

1. Ода.	А) Жанр східної поезії, закінчений за змістом і художньою формою чотиривірш.
2.Лірика.	Б) Твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.
3.Рубаї.	В) Вірш, що висловлює високі почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.
4. Пародія	Г) Літературний твір-насмішка, створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним комічним ефектом.
5. Притча.	Д) Рід літератури, у якому відображено думки, настрої, почуття людини, душевний стан автора.

Б)

1. Елегія.		А) Вірш із чотирнадцяти рядків, які утворюють два катрени і два терцети.
2. Драма.		Б) Гостра критика з висміюванням, а почасти й гнівним засудженням вад і негативних явищ приватного, суспільного й політичного життя.
3. Сонет.		В) Ліричний жанр, що у вільній віршовій формі передає почуття, роздуми надскладними проблемами життя.
4. Діалог.		Г) Розмова кількох персонажів, під час якої розкриваються їхні почуття, думки й наміри.
5. Сатира	Д) Рід літератури, у якому життя зображено не через авторську оповідь, а через діалоги та вчинки дійових осіб.

Завдання 2. Визначити відповідність літературного твору до жанру.

А)

1. Гомер «Іліада»	А) героїчна поема
2. Есхіл «Прометей закутий»	Б) поема
3. «Пісня про Роланда»	В) повість
4.Р. Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон»	Г) трагедія

Б)

1.В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»	А) казка-притча
2.А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»	Б) комедія
3. Лі Бо «Печаль на яшмовому ґанку»	В) вірш
4. Мольєр «Міщанин-шляхтич»	Г) трагедія

Вправа «За віршованими рядками встановити твір та його автора».

1	.Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він – Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах. Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане, В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
2	Мій пам′ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій.
3	Йому тут воля – тож дме він і вдень і вночі. Затінений стовбур Покрився плямами моху.
4	Любов- це сонечко, що Всесвіт огріває, Любов – чудесний птах, що в квітнику співає. Її не знає той, хто плаче солов′єм, Вона в душі того, хто мовчки умирає.
5	В своїх очах несе Кохання, - На кого гляне, ощасливить вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання.
6	Коли торкнувсь рукою недостойно І осквернив я цей олтар святий, Уста – два пілігрими – хай пристойно Цілунком ніжним змиють гріх тяжкий.

Гра «Скринька знахідок».

Яким літературним героям належать ці предмети: назвіть героя, твір та автора.

1	Дерев′яний кінь
2	Ланцюг
3	Снодійне
4	Щит
5	Перстень
6	Троянда
	Троянда

Ребуси Мігель Сервантес «Дон Кіхот».

Мікрофон.

Твір, який найбільше мені сподобався…

П᾿ятнадцяте травня

Дистанційне навчання

Позакласне читання

Тема:БарбараКосмовська (нар. 1958). «Буба». Художній світБ. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини

Щасливою є та людина, яка щаслива у себе дома.

Л. Толстой

Робота з епіграфом (усно)

- Як ви розумієте слова Л.Толстого?

- А ви щасливі у себе вдома?

- Якою має бути сучасна література для підлітків? (Зрозумілою, цікавою, зворушливою, з почуттям гумору, правдиво зображувати події, розповідати про те, що хвилює підлітків, передавати їх почуття, емоції .)

Теорія літератури

Підліткова література — література, написана для підлітків з урахуванням їхнього когнітивного, фізичного, емоційного та мовного розвитку. Головним героєм підліткової літератури зазвичай є підліток, а теми та сюжети відображають його досвід, інтереси, проблеми та погляд на світ. Підліткова література охоплює цілий спектр жанрів та піджанрів, серед яких — реалістична проза, психологічна проза, фантастика, фентезі, готичний роман, графічний роман, роман у віршах, історичний роман, пригодницький детектив, романізована казка, любовний роман, роман-щоденник, технотрилери, кіберпанк тощо.

Життя і творчість Барбари Космовської

Барбара Космовська народилася 24 січня 1958 р. у Битові. Після закінчення Ґданського університету працювала вчителькою польської мови в рідному місті. Захист кандидатської дисертації на тему «Між дитинством і дорослим життям. Про романи Зофії Урбановської» став новим витком в її житті (1999). Дисертаційна робота стосувалася польської літератури періоду позитивізму й була відзначена дипломом "За найкращу роботу".

Зараз працює на посаді доцента кафедри історії літератури романтизму й позитивізму в Поморській академії (Слупськ). Її наукові зацікавлення — передусім література позитивізму та дитяча й молодіжна.

Літературний дебют припав на роки навчання в ліцеї (1970-ті роки). Перші спроби опубліковані в журналі «Навпростець». У 1980-ті здобула численні премії на поетичних конкурсах. Дебютний роман — «Голодна кицька» (2000). Наступні романи: «Приватна територія» (2001), «Провінція», «Гобелен» та «Буба» (всі 2002), «Угору річкою» (2003), «Блакитний автобус» (2004). Авторка книжки «Думчики» (2005), романів «Бляшанка» та «Буба — мертвий сезон».

Роман «Буба» у 2002 отримав головну премію на всепольському конкурсі романів для дітей та юнацтва «Повір у силу фантазії».

Б. Космовська також є авторкою радіоспектаклів для дітей і юнацтва.

Головними героями її молодіжних романів є підлітки. У 2002 році на загальнопольському конкурсі романів для дітей та юнацтва «Повір у силу фантазії» роман «Буба» здобув головну премію, а книжка «Позолочена рибка» визнана у Польщі «Книгою року – 2007», а також здобула першу премію на Літературному конкурсі ім. Астрід Ліндгрен.

Що ж до книжок для дорослої аудиторії, то вже закінчено роботу над новим романом. У книжці «Українка» Барбара Космовська розповідає про дівчину Іванку, яка приїхала з України до Польщі шукати щастя.

В Україні відомі твори Б. Космовської завдяки перекладам Божени Антоняк. Письменниця неодноразово зустрічалася з українськими читачами.

Анкета-характеристика Буби

Ім’я	Агнешка, називають Бубою
Місце проживання	Польща, вул. Звіринецька, третій поверх
Родина	Батько Павел, мати Марися, дідусь Генрик, бабуся Рита, сестра Олька
Вік	16 років
Зовнішність	«Буба не була ані дуже вродливою, ані негарною. Не була й надто високою, хоча низенькою її теж не назвеш. Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася.»
Освіта	Навчається у ліцеї ім. Костюшка в1-А класі
Однокласники	Адась, Мілош, Агата, Йолька
Улюблені заняття	Грає в бридж, слухає симфонічну музику
Риси характеру	Доброзичлива, розумна, старанна, чуйна, вміє цінувати дружбу, готова допомогти іншим, кмітлива, дотепна.

Тестування

1. Справжнє ім’я Буби?

а) Ольга; б) Марися; в) Агнешка.

2. Улюблений одяг Буби?

а) джинси і мартенси; б) плаття і підбори; в) спортивний костюм.

3. Яка професія була у мами Буби?

а) телеведуча; б) письменниця; в) учителька.

4. Хто підтримує Бубу у важкі хвилини?

а) сестра; б) подруга; в) дідусь.

5. Улюблене заняття дідуся Генрика?

а) гра в бридж і спортлото; б) полювання і рибалка; в) читання книг.

6. Чому тато не любив гостей - подружжя Маньчаків?

а) вони були галасливі; б) вони довго засиджувалися в гостях; в) вони занадто багато їли.

7. Чому мама прийшла розгнівана з батьківських зборів?

а) через погані оцінки Буби; б) вона не знала, де навчається Буба; в) через пропуски уроків.

8. Що зробила Буба аби Адась прийшов до неї?

а) заховала підручник з фізики; б) захворіла; в) запросила на День народження.

9. Хто займався хатніми справами в родині Буби?

а) Барташова; б) мама Марися; в) дідусь Генрик.

10. Чому в батьківському домі з’являється сестра БубиОлька?

а) щоб батьки приглянули за малим Францішеком; б) вчергове йде від чоловіка; в) щоб допомогти матері по господарству.

11. Хто в сім’ї Буби постійно впадає в крайнощі?

а) батьки Буби; б) Марися і Олька; в) Барташова.

12. Чому фото Буби потрапило на першу сторінку газети?

а) вона була донькою відомих батьків; б) вона стала чемпіонкою з бриджу; в) вона стала фотомоделлю.

Прочитати повість Барбари Космовської «Буба: мертвий сезон».

Дванадцяте травня

Контрольна робота за темою

«Бароко і класицизм. Література 20 ст. У пошуках себе і високого польоту»

Варіант І

Початковий рівень (3б.)

1. Що означає слово «класицизм» у перекладі з латинської мови?

А) правильний; В) зразковий;

Б) гармонійний ; Г) вишуканий.

2. В якому жанрі класицизм одержав найбільш повне вираження?

А) драма; В) ода;

Б) героїчна поема; Г) сонет.

3. Головний принцип барокової літератури це - ..?

А) зіставлення; В) контраст;

Б) порівняння; Г) паралелізм .

4. Біля витоків англійської поезії бароко стояв:

А) Лафонтен; В) Дж. Донн;

Б) Н.Буало; Г) Гонгора.

5. Назва театру, який заснував Мольєр?

А) «Сучасний театр»; В) «Славетний театр»;

Б) «Блискучий театр»; Г) «Класичний театр».

6. Кому з героїв комедії «Міщанин-шляхтич» належать слова: «Мені просто сором дивитися на все, що ти виробляєш»?

А) пані Журден; Б) Люсіль;

В) Ніколь; Г) Дорімені.

Середній рівень (3б.)

1. Установіть відповідність між представниками доби Бароко і видом мистецтва, яке вони представляли:

А Дж.Донн, Гонгора, Мольєр 1 Живопис

Б Караваджо, Веласкес, Пауль Рубенс 2 музика

В Іоганн Бах, Вівальді, Гендель 3 література

Г Лоренцо Берніні, Бартоломео 4 архітектура

Растреллі, Франческо Борроміні 5 скульптура

2. Кому присвятив «Маленького принца» автор?

3. Назвати відомих вам представників класицизму.

Достатній рівень(3б.)

1. Сформулюйте основну думку вірша Джона Донна «Щоб мучить мене…»?

2. Схарактеризуйте образ пана Журдена. Назвіть його позитивні і негативні риси.

Високий рівень (3б.) (5-7 речень)

Напишіть твір-мініатюру на одну із тем (на вибір)

1. «Я –клубок протиріч» (Ліричний герой у поезії бароко)

2. «Сміх у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»».

3. Пізнання сенсу життя й осмислення свого місця в суспільстві (за твором Р.Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

Контрольна робота за темою

«Бароко і класицизм. Література 20 ст. У пошуках себе і високого польоту»

Варіант ІІ

Початковий рівень (3б.)

1. Укажіть, що у перекладі з італійської мови означає слово «бароко»?

А) правильний, зразковий ; В) прекрасний, дивовижний;

Б) дивний, химерний ; Г) фантастичний, ілюзорний.

2. Провідне мистецтво доби Бароко …

А) архітектура ; В) живопис;

Б) музика; Г) література.

3. Теоретиком класицизму був…

А) Корнель; В) Н.Буало;

Б) Мольєр; Г) Расін.

4. Яке філософське вчення стало основою для формування класицизму?

А) гуманізм; В) теоцентризм ;

Б ) структуралізм; Г) раціоналізм .

5. Пан Журден хотів стати?

А) лицарем; В) буржуа;

Б) шляхтичем; Г) актором.

6. Кому з героїв комедії «Міщанин-шляхтич» належать слова: « От йолоп так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш!» ?

А) пані Журден; Б) Люсіль;

В) Клеонту; Г) Ков'єлю .

Середній рівень (3б.)

1. Установіть відповідність стилів і жанрів класицизму.

А високі 1 комедія

Б середні 2 елегія

В низькі 3 трагедія

4 повість

2. Установіть послідовність зустрічі з героями: а – географ, б – король, в – ліхтарник, г – честолюбець.

3. Назвати основні риси літературного бароко?

Достатній рівень (3б.)

1. Визначте проблематику комедії «Міщанин-шляхтич». Висловіть своє ставлення до проблем порушених у творі.

2. Схарактеризуйте образ ліричного героя 19-го сонета Дж.Донна.

Високий рівень (3б.) (5-7 речень)

Напишіть твір-мініатюру на одну із тем (на вибір)

1. «Образ людини в літературі бароко та класицизму»

2. «Сміх- «позитивний герой» комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»».

3. Пізнання сенсу життя й осмислення свого місця в суспільстві (за твором Р.Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

Восьме травня

Дистанційне навчання

Тема: Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон». Втілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання.

Зрештою, для того, щоб літати,

тобі вже нічого не буде потрібно,

крім неба і прагнення вгору до хмар.

Досконалість не має меж.

Річард Бах

Виконати вправу «Так – ні» (6 б.):

1. Чайка Джонатан Лівінгстон у Зграї почувався самотнім.

2. Більшість чайок вдосконалювали своє вміння літати, тоді як Джонатан самотньо сидів на березі.

3. Батьки розуміли та підтримували свого сина.

4. Зграя пишалася своїм Джонатаном Лівінгстоном.

5. Опинившись вигнанцем, Джонатан зустрів двох сріблястих чайок.

6. На Небесах Джонатан зустрів войовничих чайок.

7. Незабаром Джонатан Лівінгстон опанував мистецтво телепатичного спілкування.

8. «Ти - рідкісна птаха, такі зустрічаються в кращому випадку одна на мільйон,» - так сказав про Джонатана Саллівен.

9. Джонатан так і не навчився мистецтву телепортації.

10. Джонатан повернувся до своєї Зграї.

11. Флетчер Лінд - учень Джонатана .

12. Джонатан вважав, що чайок треба любити такими, якими вони є - злими та ледачими.

Словникова робота:

· Метафора –перенесення властивостей одних предметів на інші за принципом подібності або схожості ознак.

· Алегорія -– іносказання, що грунтується на внутрішньому порівнянні певного явища з іншим, при якому конкретний образ є формою розкриття якогось уявлення, судження чи поняття.

· Повість-притча – епічний твір з моральною повчальною ідеєю.

Аналітичне дослідження повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон»

1. Аналіз 1 частини

– Де відбуваються події твору? (На березі моря у зграї чайок)

-Чому Джонатан йде проти всієї Зграї, не підкоряється їй? (Він незадоволений рослинним існуванням, тому віддає перевагу не щоденній бійці за риб’ячі голови, а вільному польоту)

– Чи були вдалими його спроби навчитися літати? (Не завжди, бо він дуже часто падав.)

«Стрімкий ривок уперед, потім – униз, відчайдушний змах крил, вертикальне падіння. А потім – і так щоразу – його ліве крило завмирало на підйомі, він хилився набік, припиняв махати правим крилом і, безладно перевертаючись у повітрі, кулею мчав униз.

Він ніяк не міг здолати цей підйом на великій швидкості. Він зробив десять спроб – і всі десять разів, коли швидкість перевищувала сімдесят миль за годину, втрачав рівновагу і стрімголов летів у воду»).

– Яке відкриття зробив Джонатан під час нічних польотів? («Короткі крила. Короткі крила сокола! Ось тобі й відповідь. Який я був дурний! Усе, що мені треба, – це маленьке, крихітне крило; все, що мені треба, – це скласти крила, так, щоб у польоті ворушити самими кінчиками! Короткі крила».)

– Роблячи один експеримент за другим, Джонатан не зупиняється на досягнутому і піднімається на висоту 5 тисяч футів. Що стало найбільшою його перемогою на цій висоті? (Він переборов свій страх перед небом та польотами.)

– Чому Джонатан впав? (Він ще не досить вправно володіє своїм тілом та крилами, тому й не зміг зупинитися.)

– До яких наслідків призвело те, що Джонатан навчився-таки літати? (Зграя вигнала його, він став вигнанцем.

«Ти нам більш не брат, – нарешті промовили чайки одна по одній, а потім з поважним виглядом затулили собі вуха і повернулися до нього спинами».)

– Чому Зграя не підтримує Джонатана і називає його відступником? (Зграя не хоче нічого міняти в своєму житті, інших чайок все задовольняє.)

– Що втратила Зграя, вигравши Джонатана? (Можливість пізнати щось нове,

вони відмовилися «повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».)

– Чи шкодує Джонатан, що він живе на самоті? (Ні, адже він навчився літати, спати в повітрі, тримати курс уночі, мандрувати разом із вітром, він позбавився від страху, суму, злостивості і «жив дуже довго і був по-справжньому щасливим.»)

– Куди кличуть Джонатана дві самотні чайки? Як ви зрозуміли їх слова : «Ми прилетіли, щоб забрати тебе у височінь, щоб забрати тебе додому»? (Чайки забирають Джонатана на Небо, бо одне навчання скінчилось, і настав час навчатися чогось нового.)

2. Аналіз 2 частини

– Чим небесні чайки відрізнялися від земних? (На Небі Джонатана розуміли і підтримували.)

– Яке заняття було головним для небесних чайок? Зачитайте. (Небесні чайки вивчали мистецтво польотів та вдосконалювали його. «Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання».)

– Чому старійшина Чіанг вважає Джонатана унікальним? ( Бо Джонатан дуже щвидко вчиться, він за короткий проміжок часу зміг багато чого опанувати.)

– Якщо Джонатан так багато вже вивчив, то він вже не хоче навчатися чогось нового? (Ні, хоче, бо він просить Чіанга розказати йому про ідеальну швидкість.)

– Що таке абсолютна швидкість? Чому її не можна виміряти? (Це досконалість, а вона не має меж.)

– Навіщо Старійшині і Джонатану володіти абсолютною швидкістю? (З її допомогою можна опинитися в будь-якому місці. « Перелетіти можна куди завгодно і за будь-який час, коли захочеш, – сказав Старійшина. – Я побував скрізь і всюди, куди міг полинути думкою.»)

– Коли Чіанг покинув Небеса, він попросив Джонатана усвідомити, що таке любов. Як ви гадаєте, навіщо? (Бо все, що ми робимо, робиться через любов до дому, родини, оточуючих, батьківщини.)

– Чому Джонатан все частіше згадував Землю? (Він розмірковує про таких чайок, якою був колись сам, «які намагаються вирватися за межі вроджених обмежень, осягнути значення польоту, що виходить за грань поняття про нього лише як про спосіб добути скоринку хліба.»)

– Чи зрозумів Джонатан своє призначення? (Так, він усвідомив, що народився для того, щоб бути Вчителем для тих, «хто шукав і кому потрібен був лише шанс, щоб відкрити істину для себе».)

– Хто такий Флетчер Лінд? Чим доля цієї чайки схожа на долю Джонатана? (Це молода чайка, яка теж зазнала багато горя і страждань від Зграї. Він, як і Лівінгстон став вигнанцем, а ще, більш за все він хоче літати.)

– Які загальнолюдські цінності вміщує Р. Бах в слова Джонатана в кінці 2 частини? Зачитайте. («Не суди їх надто суворо, Флетчере! Вигнавши тебе, чайки зашкодили тільки собі, і настане день, коли вони це зрозуміють, коли вони побачать те, що ти бачиш зараз. Прости їх і допоможи їм зрозуміти».

«Чайко Флетчере Лінд, чи так сильно ти хочеш літати, що зможеш простити Зграю, і навчатись, і колись повернутись до них і передати їм свої знання?» Автор говорить про прощення тих, хто тебе образив, скривдив. Ідея прощення запозичена з Біблії.)

3. Аналіз 3 частини

– Скільки учнів з’явилось у Джонатана? (Разом із Флетчером їх було ще 6.)

– Чого прагне Джонатан навчити своїх учнів? (Він хоче, аби вони зрозуміли, що вони вільні, нічим не обмежені. «Усе, що нас обмежує, треба відкинути. Ось навіщо ми маємо опанувати високу швидкість, і малу швидкість, і фігурний політ…»)

– Навіщо Джонатан вирішив повернутися на Землю? (Бо вони вільні летіти туди, куди їм заманеться, вони вільні бути такими, якими вони є. Він прагне показати вихід з рутинної буденності до наповненої змістом, цікавого життя.)

– Якої істини навчив Джонатан Флетчера? (Він навчив його любові до Зграї, до кожної чайки, бо треба бачити в ній лише добро, а не ненависть, треба допомагати кожному, щоб вони змогли побачити свою істинну сутність.)

– Джонатан передає право бути Вчителем Флетчеру. Чому він покидає свого найкращого учня? (Бо його чекають інші чайки, яких треба багато чому навчити, бо Флетчер уже здобув стільки знання, що може і сам передавати їх іншим птахам. «А тобі не спадало на думку, що десь можуть бути інші зграї та інші Флетчери, що їм учитель потрібний іще більше, ніж цьому Флетчеру, бо він уже знайшов шлях до світла?»

– Коли Флетчер-учень перетворюється на Флетчера-Учителя? (Це сталося тоді, коли Флетчер зрозумів, що ніяких обмежень немає, що він вільний в своїх думках і діях.)

Джонатан залишив земний світ і продовжив шлях вдосконалення.

– Що ж він, а разом із ним ми зрозуміли? (Разом з Джонатаном ми розуміємо, що в цьому світі немає нічого неможливого, все залежить лише від сили духу і спрямованості ідей.)

Складання інформаційного грона «Чайка Джонатан Лівінгстон».

– Яким є головний конфлікт повісті? (Конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан)

– Як вирішується цей конфлікт в повісті? (Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними».)

– Визначте основну ідею твору. ( Жити – це не боятися робити щось нове, розвиватися, самовдосконалюватися, не стояти на місті, постійно йти вперед.)

– Чому для розкриття головної ідеї Р. Бах звернувся до образу чайки? (Тому що тільки в польоті ми уявляємо собі абсолютну свободу, сяяння безкраїх небес і п’янливо-чисте холодне повітря. А хто як не чайка є найяскравішим втіленням безмежної свободи!)

– Для чого людині потрібні крила, адже вона не літає?

(Образ крил ужитий не в прямому, а в метафоричному значенні як символ мрії, натхнення, піднесення, творчої праці, це духовні крила людини)

– У яких випадках говорять, що в людини виросли крила за плечима?

(У випадках, коли хтось перебуває в стані піднесення, відчуває приплив сил, енергії, натхнення для великих звершень.)

Чайка має ім’я. Воно теж не випадкове, бо Джонатан Лівінгстон – ім’я славетного американського льотчика 30-х років XX ст. З 1928 по1933 роки містер Лівінгстон завоював 79 перших міст, 49 других та 15 третіх у 139 гонках по всій країні. Він переміг в 1929 році в гонці через всю країну з Нью Йорка до Лос Анжелесу та отримав $13,910 .

Виявлення етапів духовного зростання Джонатана.

Композиція повісті складається з 3 частин, і це не випадково, бо Р. Бах показав 3 ступені духовного вдосконалення Джонатана.

Запис схеми до зошитів:

1- усвідомлення ідеї свободи;

2- досягнення досконалості;

3-прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили ідею Великої Чайки – всеосяжну ідею свободи.

Скласти сенкан на тему «Джонатан Лівінгстон»(3б.)

Дайте відповідь на питання (3 речення) (3б.):

- Чи легко бути таким, як чайка Джонатан?

П᾿яте квітня

Дистанційне навчання

Тема: Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон. Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана

1. Ознайомитися з матеріалом підручника (с. 286-287).

2. Прочитати повість (с. 288-294).

3. Скласти паспорт твору:

1. Автор.
2. Назва твору.
3. Рік написання.
4. Тема.
5. Ідея.
6. Жанр.
7. Герої твору.
8. Композиція: -експозиція -зав᾿язка -розвиток дії -кульмінація -розв᾿язка.
9. Мої враження від твору.

Двадцять восьме квітня

Контрольний твір за темою «Морально-філософський зміст повісті-казки «Маленький принц»

Твір-роздум – твір, у якому повідомляються причини та наслідки дій, обговорюється проблема, формулюються відповідні висновки.

Структура твору-роздуму

Вступ, що містить тезу – положення, яке вимагає доказів;
Аргументи: не менше 2-3 доказів думок, викладених у тезі;
Висновок, в якому остаточно підтверджується теза;

Кожну частину твору-роздуму потрібно починати з нового рядка.

Поради щодо написання твору-роздуму.

Основна частина твору-це безпосереднє розкриття теми. Не забувайте, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.

Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.

Спеціальні слова-вирази

Теза:

Я думаю, …
Я вважаю, …
Мені здається, що …
На мою думку …
На моє переконання, ….
Мій погляд на цю проблему такий: …

Аргументи:

Я так вважаю, тому що….
Чому я так думаю? Тому що….
Аргументом на користь моєї думки може бути те, що…

До того ж….

Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, … , а по-друге, …
На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …
Моє переконання грунтується на тому, що, по-перше …, а по-друге, …
Хоч моя думка, можливо, видається дивною, спрою перконати вас такими аргументами: …

Приклади:

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми.
На згадку приходить герой …
У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …
Яскравим прикладом саме такого розуміння … особсто для мене є …
Проблема … дуже актуальною, тому багато прикладів для її розв’язання дає саме життя.
Говорячи про …, не можна не згадати …

Повертаючись до думки про …, можу навести такий приклад: …
Як я вже зазначав, …
Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …
Тема мого роздуму порушується у творі… Там…
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой… з твору…
Істрорія також дає багато прикладів …
Один із них …
Згадаймо постать видатного …
Захоплює …
Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …
Хочу навести приклад із власного життя …

Висновок:

Отже, можна дійти висновку, що …
Підсумовуючи, можна зазначити: …
Таким чином, можна зробити висновок, що …
Отже, бачимо, що …
На завершення свого роздуму, підсумую: …

Вирази-зв’язки:

По-перше, по-друге …
Повертаючись до думки про …, хочу зазначити, що …
Як я вже стверджував, …
Як уже зазначалося, …
Як можна побачити, …

Двадцять четверте квітня

Тема: Філософський зміст твору.

Казка ця мудра і людяна,

і автор її не тільки поет, але і філософ.

Н.Галь

Ми продовжуємо розмову про повість-казку «Маленький принц». Думаю, не всі зрозуміли зміст, а образ головного героя, мабуть, для багатьох залишився загадковим і таємничим. Адже цей твір зовсім не схожий на казку, хоч у ньому розповідається про фантастичні події. «Маленького принца» слід читати, не поспішаючи, і, мабуть, не один раз, щоб взяти собі до серця ті золоті зернятка мудрості, які автор щедро розсипав у ньому.

Я пропоную вам сьогодні замислитись над важливими філософськими проблемами:

- Для чого живе людина?

- У чому полягає щастя?

- Що значить вірна і справжня дружба?

А нашим співрозмовником буде добрий і мудрий письменник А. де Сент-Екзюпері та його маленький загадковий герой Маленький принц.

Бесіда (усно):

- Розкажіть про Маленького принца. Яким ви собі його уявляєте?

- Чим він займається щодня?

- Для чого він прочищає вулкани і вириває паростки баобабів?

- Що уособлюють баобаби?

- Як він ставиться до своєї планети?

- Які слова Маленького принца про його ставлення до своєї планети вам найбільше запам’ятались? Чи згодні ви з ними?

1 урок: «Встав вранці, привів себе у порядок, приведи в порядок свою планету».

- Хто ще живе на планеті Маленького принца?

- Як веде себе Троянда?

- Як склались стосунки між Маленьким принцем і Трояндою?

- Чому Маленький принц вирішив подорожувати?

- Хто допоміг Маленькому принцу змінити своє ставлення до Троянди? Підтвердіть цитатою.

- Визначте ключові слова у цих роздумах.

2 урок: «Треба було судити не за словами, а за справами».

Покинувши свою планету, Маленький принц починає подорожувати планетами, на яких зустрічається з різними людьми. Кожну планету населяє лише одна людина, але Маленький принц не може зрозуміти цих людей. «Дивний народ, ці дорослі», - говорить він.

1-а планета (10-я глава) — король;

2-а планета (11-я глава) — честолюбец;

3-я планета (12-я глава) — пьяниця;

4-а планета (13-я глава) — ділова людина;

5-а планета (14-я глава) — ліхтарник;

6-а планета (15-я глава) — географ

7-а планета ( глава) - Земля

3 урок: «Тоді суди сам себе, - сказав король. – Це найскладніше.

Себе судити набагато важче, чим інших. Якщо ти зумієш правильно судити седе, значить, ти дійсно мудра людина».

(Цитата из текста……«Марнославні люди глухі до всього, крім похвали»)

– Це позитивна якість чи ні? ( І позитивна, і негативна: все добре в міру)

– Який урок виніс Маленький принц після відвідин даної планети?

4 урок: «Марнославство гарне в розумних межах».

5 урок: «Знайди у собі сили змінити себе».

6 урок: «Якщо людина зайнята ділом, його життя проходить не дарма».

«Він за все своє життя жодного разу не понюхав квітку, жодного разу не подивився на зірку, нікого ніколи не любив, він не людина, він гриб».

– Чи щаслива людина ліхтарник, на думку Маленького принца?

7 урок:«Все життя бути для людей маяком – у цьому щастя людини».

8 урок: «Не можна вивчити світ, не виходячи з кабінету».

Сьома планета – Земля

– Маленький принц розгубився на Землі. Чому?

(він побачив сад з трояндами)

– Зверніть увагу на роздуми героя. Зачитайте уривок з XX розділу від слів «А потім він подумав…» до кінця.

«А потім він подумав: "Я думав, що володію єдиною у світі квіткою, якої більше ні у кого та ніде немає, а це була звичайнісінька троянда. Тільки у мене і було що звичайна троянда та три вулкани мені по коліно, і то один з них загас, можливо, назавжди… Який же я після цього принц?..»

Він ліг на траву та заплакав»

– Що визвало гіркі сльози малюка? (Він розчарувався у собі)

– Коли з’явився Лис? (У найважчу хвилину для малюка. Поява Лиса навчає істинному розумінню любові та дружби, він знайомить героя з бездоганністю людського серця. Його слова містять велику мудрість: щоб мати друзів, треба віддавати їм свою душу, серце і час.

«Твоя Троянда так тобі дорога, тому що ти віддавав їй всі свої дні». Але не тільки Троянді потрібний Маленький принц, Маленькому принцу потрібна була Троянда. Троянда – єдина у світі квітка, яку він «приручив». Людині потрібна лише одна квітка, та, яка наповнить душу і серце світлом та теплом. Тому він повертається до своєї Троянди.

– Маленький принц вперше задумався про те, як він жив раніше. Що він розуміє зараз?

9 урок: «Ти назавжди береш відповідальність за тих, кого приручив».

– Давайте поговоримо про зірки. Що вони для Маленького принца? Для чого світять зірки?

(Щоб рано чи пізно кожний міг відшукати свою зірку)

– Читання уривку з XXVІ розділу (від слів «У кожної людини свої зірки. )

- Що символізують зірки? (прагнення до чогось, мрію про щось)

10 урок: «...У кожної людини – свої зірки»

Запишіть отримані уроки в зошит. Висловіть свої думки стосовно них (5 речень).

Двадцять перше квітня

Тема: Художні образи казки-притчі «Маленький принц».

Є тільки одна проблема, одна єдина в світі - повернути людям духовний зміст, духовні турботи.

Антуан де Сент Екзюпері

Найскладніший політ – це політ над собою.

Антуан де Сент Екзюпері

Словник: духовність-внутрішнє психічне життя людини, її пріоритети. Висока духовність-найкращі риси людини.

Робота з текстом

Перше ніж Маленький принц прибув на Землю, він побував на інших планетах .Про це ми дізнаємось за допомогою тієї схеми, яку ви намалювала.

Здійсніть зоряну мандрівку з Маленьким принцем по планетах Зоряної системи світу дорослих. Назвіть жителів астероїдів та їхні головні риси вдачі.

Образи-символи

Король -необмежена влада,

владолюбство

Пияк- нелогічність, слабкодухість, хвороблива пристрасть до пияцтва

Ліхтарник-обов’язковість, вірність слову, уміння працювати, освітлюючи шлях людям, не думати про себе

Честолюбець-

марнославство, самозахоплення, байдужість до оточення, егоїзм

Бізнесмен - нікчема,

що прагне перетворити

неозору красу Всесвіту

у власність

Географ – надто поважна особа, яка ніколи не виходить з кабінету, мовляв, їй нікли тинятися, і про все знає з переказів, йому байдужа його планета.

Вгадайте кому належать ці речі і які цінності проголошували ці герої твору?

Корона, шляпа, пляшка, гроші, ліхтар,товста книга.

Хто з цих героїв сподобався? Чому? ( 3 речення ).

7 планета, на якій побував Маленький принц – Земля . З якими персонажами він зустрівся?

З’єднайте стрілками етапи духовного прозріння Маленького принца з персонажами,які відкрили йому істини.

Пілот Знання людської долі.

Змія Усвідомлення життєвої мудрості, розв’язання проблем в нас самих.

Сад з Людям бракує уяви

трояндами

Стрілочник Щасливий той , хто знає ,що шукає

Торговець Ми відповідаємо за тих, кого приручили

Лис Від бажань не треба відмовлятись.

У творі багато символів, що вони означають?

Словник: символ-предмет або слово, яке умовно, в переносному значені відображує якесь явище.

Символи: зірка, змія, криниця, квітка, шляпа, джерело, світильник, баобаб, лис, вода.

Чи легко було добратися пілоту і Маленькому принцу до криниці? ( Тяжко. Йшли над сили, але попити чистої води – це як наповнитись чимось добрим)

Чому Маленький принц кожен день вирубує баобаби? Може він дата собі день перепочинку? ( Ні, не може. Він оберігає свою планету, Квітку. Це високі духовні турботи).

Чому б маленькому принцу не залишитись на Землі? ( неможна , бо на його планеті Квітка , яку він приручив . І заради неї він готовий зробити більше, ніж можливо: піти на смерть. Це-робити добро навіть тоді, коли ти

думаєш: важко, неможливо)

Що означають слова Екзюпері: «Найскладніший політ-це політ над собою»? ( Коли для когось робиш більше, ніж для себе).

Що отримав Маленький принц від мандрівки?

Маленький принц подарував людині найбільшу свою цінність – зірку.

Що є зірки? Це цінності, і для різних людей вони різні. Для одних – вказівники шляху, зірки, які сміються. Для інших –золото. Потрібно так жити, щоб залишити слід на землі.

Як зрозуміти фінал казки ? (до 5 речень).

Сімнадцяте квітня

Тема: Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц».Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц».

Найскладніший політ -

це політ над собою.

А.де Сент – Екзюпері

Всесвітньо відомий письменник, філософ, льотчик, і винахідник Антуан де Сент-Екзюпері часто писав, що він «був створений, щоб стати садівником...».

Чи це не парадокс? Ні! Філософи, письменники часто мислять символами і висловлюються символічно. Все велике виростає з маленького — з насіння, з паростків, з дитини. Тож письменник бачив своїм завданим леліяти й доглядати добре насіння, полоти бур'ян на планеті Земля, як дбайливий садівник, бо відчував себе відповідальним за все людство.

Хто ж він, льотчик-герой і винахідник мильних бульок для дітей, автор «Маленькою принца», філософський зміст якого й до цього часу розшифровують десятки вчених? Про це — наша розмова на уроці.

Робота з підручником: с. 271 - 273.

Історія створення казки-притчі «Маленький принц»

Останній закінчений твір Екзюпері - мудра і щира казка «Маленький принц», написана 1942 р. в Нью-Йорку і там же видана вперше.

Сьогодні ми познайомимося з найулюбленішим героєм автора. Людина, яка створила такий світлий, образ, сама повинна бути чистою душею, думками.

http://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-istoriya-napisannya/

Словникова робота (записати взошит)

Казка — це…

Алегорія —

Притча —

5. Робота з таблицею.

Народна казка	"Маленький принц"
Фантастика	Фантастика мала реалістичне підґрунтя (порушували реальні земні проблеми, діяли сучасні образи тощо)
Розподіл персонажів на позитивних і негативних	У творі наявне протиставлення - "дорослі" - "діти", письменник прагнув розбудити дитячу душу в кожній дорослій людині
Мандрівка героя як композиційний прийом	Мандри героя відбувалися не тільки на землі, а й у всесвітньому просторі і в просторах людської думки і душі, що наддало твору філософського характеру
Повторення епізодів, ситуацій (3 рази, 7 разів)	Маленький принц відвідав сім планет, повтор епізодів, ситуацій мав на меті не лише розкрити характери героїв, а й поглибити певні думки, ідеї
Символічність персонажів, алегоричність образів, боротьба добра і зла	Багатозначність символіки, боротьба духовного і бездуховного начал
Умовність часу і простору	Умовність оповіді не заперечувала належності подій казки до епохи XX століття
Повчальний характер	Автор не повчав, для нього головне мислити разом з людьми, допомагати їм шукати істину, розуміти їхні почуття, а люди самі повинні зробити висновки
Позиція автора прихована	Відкрита позиція автора
Щасливий кінець	Фінал відкритий, не мав однозначного тлумачення
Морально-етична проблематика	Філософські проблеми, що пов'язані не тільки з мораллю, а й з долею людства і всесвіту взагалі

- прочитайте казку-притчу «Маленький принц»;

- намалюйте карту- схему мандрівки Маленького принца до Землі.

Чотирнадцяте квітня

Розвиток мовлення

Тема: Порівняльна характеристика героїв комедії «Міщанин-шляхтич».

Ми наносимо порокам тяжкий удар, виставляючи їх на загальне посміховище.

Ж.Б. Мольєр

«…на мою думку, немає нічого приємнішого, як знатися з вельможним панством».

Пан Журден («Міщанин-шляхтич»)

Уся дія твору сконцентрована навколо одного героя, який своїм характером і вчинками визначає поведінку інших персонажів і впливає на розвиток конфлікту у творі. На сьогоднішньому уроці в центрі нашої уваги будуть художні образи комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Заповніть таблицю:
Характеристика образу пана Журдена

Риси характеру Журдена
Позитивні	Негативні
Риси характеру, які набувають негативного забарвлення в певній ситуації

Пан Журден дуже охоче входить у нову роль і справді вважає себе гідним цього високого звання. Він підтримує дружбу з тими людьми, які близькі до королівського двору - Дорантом і Доріменою. Але чим впевненіше поводиться Журден, то більш пихатим стає і дедалі комічніше виглядає його бажання стати аристократом.

Заповніть таблицю:

Третє квітня

Тема: Засоби комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

Сміх — сплеск емоцій. Він буває щасливим (неначе відчуття польоту), буває добрим, як сонячний промінець або весняний вітер, долонька дитини чи поцілунок коханого. Сміх може зцілити від душевного болю чи гнітючої самотності. Та він може також бути злим, «колючим», неначе лезо бритви чи колючки кактуса. Такий сміх, подібно до жмені льоду, примушує напружитись і втікати. А так хочеться, щоб він був подібний до веселих дзвіночків, а не до заупокійних дзвонів!..

Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими вадами: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його». А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі наздоров'я!".Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює...

- Що викликає сміх у комедії Мольєра? Давайте замислюємося над цим і ми.

Повторення визначення термінів з теорії літератури:

Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.

Сарказм — зла й уїдливанасмішка, вищийступіньіронії, троп і засібкомічності, восновіякоголежитьгострийдошкульний глум, сповненийзневаги.

Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.

Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.

- Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена? (Бажання бути схожим на дворянина)

- Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? (Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант.)

- Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант? Яку роль відведено графом пану Журдену? (Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Журдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі.)

- Про які риси характеру Доранта можна говорити? (Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але випрошує в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.)

- Чи є в комедії порядні люди? (Це пані Журден, Клеонт, Ков’єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження; його погляди протиставляються поняттям і прагненням Журдена та Доранта.)

- Якою є тема комедії? (Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином)

- Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? (Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою, що виражає глузливо-критичне ставлення автора до предмета зображення; сатира — у гострому осудливому висміюванні негативних явищ.)

- Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)

- Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена? (Людина не повинна прикидатися, а повинна виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким не плазувати.)

Визначте ставлення персонажів комедії до пана Журдена:

Люсіль -

Клеонт -

Ков’єль -

Ніколь -

Дорімена -

Дорант -

Тридцять перше березня

Тема: Основні образи комедії.

О Мольєр, величний Мольєр!

Ти, який так широко і в такій повноті

розкривав свої характери,

так глибоко простежував всі тіні їх...

М. Гоголь

Інтелектуальна розминка

Завершіть речення

1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — …

2) Пан Журден прагне…

3) Слуги в комедії — …

4) Люсіль — це…

5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить…

6) Перевдягнувся на турецього вельможу…

7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан…

8) Н а бенкет пан Журден запросив…

9) Маркіза Доримена закохана …

10) У кінці комедії намічаються весілля…

Розгадайте кросворд

1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич».

2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору.

3. І м’я дочки головного героя.

4. І м’я служниці.

5. І м’я слуги.

6. І м’я маркізи, до якої залицялись два герої твору.

Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система «Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. Кожен із персонажів є художнім типом: Журден — тип міщанина, втілення марнолюбства; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден — тип

сварливої дружини; Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; Клеонт — тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.

Образ Журдена

Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає

вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність».

Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд: увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству.

З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає. Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у «великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної дочки заради аристократичного звання.

Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим, сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д. Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка, що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден, хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони втратили будь-яке уявлення про честь і совість.

Образ графа Доранта.Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби

видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула.Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що вміє граф,— це витрачати гроші, жити порожнім життям і лицемірити.

Мольєр гіперболізує вади Доранта, і найвищої точки ця гіперболізація сягає у сцені посвяти Журдена в «мамамуші». Дорант, який називався другом Журдена, нічого не має проти розіграшу над ним, остаточно виявляючи цим свою ницість. «Розбещеність і безсоромність, помножені на лицемірство,— ось образ безчестя в комедії «Міщанин-шляхтич»,— писав про графа Доранта французький критик Н. Пуссі.Образ маркізи Дорімени. Образ маркізи Дорімени поданий також у сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується

вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

Образ пані Журден. Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.

Образи представників молодого покоління. Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність особистості незалежно від її стану, засуджуються вади суспільства: «Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину. Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за те, що ми є насправді. Звичайно, мої предки обіймали почесні посади, сам я чесно

прослужив шість років у війську, і достатки мої такі, що я сподіваюся зайняти не останнє місце в товаристві, проте, незважаючи на все це, я не маю бажання привласнювати собі те звання, яке не належить мені з народження, хоч, може, інші на моєму місці і вважали б, що вони мають право це зробити; отже, скажу вам відверто, я — не шляхетного роду». Клеонт не дворянин, але має справжнє благородство душі і власну гідність. Він веде чесний спосіб життя, віддано служить державі. Цей образ протиставлений негативним персонажам комедії. За свої високі моральні якості Клеонт винагороджується у п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули й багатство.

Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.

Рольова гра «Перевтілення» (письмово в зошиті)

Представлення точки зору Журдена та сприйняття героя іншими дійовими особами.

Указати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан літературного образу; указати ставлення автора до персонажа. Відзначити авторські засоби зображення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу і соціального стану; оцінити характер героя з точки зору автора, з погляду сучасності; пояснити мотиви його поведінки та вчинків.

Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена? (Бажання бути схожим на дворянина)

Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? (Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант.)

Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант? Яку роль відведено графом пану Журдену? (Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Журдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі.)

Про які риси характеру Доранта можна говорити? (Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але випрошує в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.)

Чи є в комедії порядні люди? (Це пані Журден, Клеонт, Ков’єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження; його погляди протиставляються поняттям і прагненням Журдена та Доранта.)

Якою є тема комедії? (Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином)

Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? (Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою, що виражає глузливо-критичне ставлення автора до предмета зображення; сатира — у гострому осудливому висміюванні негативних явищ.)

Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)

Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена? (Людина не повинна прикидатися, а повинна виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким не плазувати.)

Двадцять сьоме березня

Тема: Тематика і проблематика твору Мольєра «Міщанин – шляхтич». Загальнолюдське значення комедії.

Є люди, що розмінюють честь на почесті.

А. Карр. французький письменник XIX cт.

- Як уже зазначалося, класицистична комедія висміювала не тільки індивідуальні пороки, а й суспільні вади. Висока комедія Мольєра порушувала гострі соціальні питання свого часу. Розберемося, які саме теми та проблеми підняв твір «Міщанин- шляхтич».

Бесіда (усно):

1. Представників яких класів суспільства змальовує Мольєр?

2. Якими постають перед читачем і глядачем представники аристократії та багатих буржуа? Які між ними взаємини?

3. На ваш погляд, який суспільний процес відобразив Мольєр, показавши взаємини аристократії і буржуа?

За часів Мольєра відбувалося зубожіння аристократії, яка жила невідповідно до своїх достатків. У дворян було багато привілеїв, що зберігалися, навіть коли дворянин повністю розорявся. Так, лише дворяни могли служити при дворі короля та офіцерами в армії; їх було звільнено від сплати податків; їхнє звання передавалося нащадкам. У XVII ст. активно формувався клас заможних буржуа, які прагнули за великі гроші купити дворянський титул, отримати привілеї та престижний статус аристократів. Цей процес і відобразив Мольєр у творі.

4.Зробіть висновок: яку суспільну проблему (проблеми) піднімає Мольєр, зображуючи взаємини пана Журдена і представників аристократії. (По-перше, проблема стану суспільства, в якому цінуються лише титули та фактично схвалюється паразитизм. По-друге, проблема місця людини в суспільстві. Мольєр ставить питання: чи варто прагнути зайняти краще, але чуже місце будь-якою ціною?)

5. Як герої ставляться до свого соціального статусу?

6. Чий погляд на власний статус вам подобається? Чому?

7. Як ви думаєте, чим визначається місце в суспільстві: титулом чи добрими справами? Аргументуйте відповідь.

8. Які моральні проблеми підняв Мольєр за допомогою образу пана Журдена? Другорядних образів п’‎єси? (Це проблема вибору моральних цінностей. Граф Дорант, маркіза Дорімена та навчителі Журдена вище за все цінують гроші, матеріальний прибуток; пан Журден — дворянський титул; Клеонт — честь. Мольєр також говорить про те, на що готова піти людина заради власних цінностей. Так, Дорант, аби роздобути грошей, бреше й обдурює. Навчителі вдаються до лестощів, аби задобрити Журдена, який добре платить за навчання. А ось для закоханого в Люсіль Клеонта неприйнятні підлість і обман.)

9. На вашу думку, з якими образами комедії пов’‎язується вирішення моральних проблем? Як саме автор вирішує підняті проблеми?

Виконайте завдання:

1. Визначте й запишіть тему твору.

2. Поміркуйте, у вуста якого персонажа вкладено головну думку твору. Виразно прочитайте відповідну цитату. Запишіть ідею твору власними словами.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Робота з епіграфом

1. Виразно прочитайте епіграф до уроку. Як ви розумієте його зміст?

2. Яке місце автор висловлювання відводить поняттю «честь» у житті людини?

3. Як епіграф до уроку пов’‎язаний з темою та ідеєю комедії Мольєра?

- Постановка проблемних питань

1. Пригадайте історію створення комедії «Міщанин-шляхтич». Як ви вважаєте, чи переросла комедія початковий задум висміяти турецьке посольство? Якщо так, то як саме?

2. Чого комедія вчила сучасників Мольєра? У чому полягає її виховне значення? ( письмово в зошиті розгорнута відповідь)

3. Чому дослідники говорять про загальнолюдське значення комедії? Чого вона може навчити сучасників із різних країн світу? (письмово в зошиті розгорнута відповдь)

Двадцять четверте березня

Тема: Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин – шляхтич».

Виправляти людей, розважаючи їх.

Ж.-Б.Мольєр

Зірка, яка ніколи не згасне.

Н.Буало

Ми наносимо порокам тяжкий удар,

виставляючи їх на загальне посміховисько.

Найкраще, що я можу зробити,— це, висміюючи,

викривати пороки мого століття.

Ж. Б. Мольєр

СМІХ -це здоров’я, хороший настрій, вираження позитивних емоцій. Тож бажаю вам частіше сміятися, щоб бути здоровими. Але сміх не тільки здоров’я, але й зброя.

Зброя - гумор, іронія, сатира, гротеск. Таку зброю використовують письменники у художніх творах, щоб боротися з недоліками людей і суспільними вадами. Сьогодні ми познайомимося ще з одним із таких письменників.

Жан Батіст Мольєр, автор геніальних комедій, які стали надбанням усього людства, навічно залишиться на небосхилі всесвітньої літератури «зіркою, яка ніколи не згасне», як сказав про нього Н.Буало. А як запалала ця зірка? Яким був шлях Мольєра до слави? Якою була ця слава? Погодьтеся, те, що уславлений драматург пішов у вічність всіма забутий, що прах його без почестей, без церковного обряду таємно вночі був відданий неосвяченій землі, свідчить, що творче життя комедіографа не було однозначним і простим.

Скласти літературну візитку автора.

«Новаторство Мольєра»

Французький комедіограф зробив ряд важливих відкриттів, що стали новим кроком у розвитку жанру. Мольєр прагнув наблизити комедію до сучасності, але водночас у конкретному він умів бачити типове, характерне. Його образи взяті із самого життя, вони правдиві і достовірні. Драматург вважав, що театр має відображати дійсність, вади людей, тобто не тільки розважати, а ще й виховувати. Мольєр поєднав комедію характерів із комедією ситуацій. Він використовував у своїх п’єсах не тільки словесні засоби, а ще й співи, музику, танці, що зумовило появу опери і балету. Письменник умів майстерно з’єднати комічне і трагічне, що надавало його персонажам особливої привабливості і виразності. Він орієнтувався не стільки на смаки вищих верств, стільки на думку простих людей. Комедії Мольєра прийняті народним рухом. Творчість французького комедіографа відзначається всеосяжністю зображення реальності. У його п’єсах різнобічно висвітлюється життя усіх представників суспільних прошарків- і аристократії, і буржуя, і слуг. Мольєр підкреслював, що комедіограф мусить «уміти входити і в королівський палац, і в кав’ярню». Усе це було новим для класицизму.

Правила класицизму в літературі	Новаторство Мольєра
Мета комедії - розважати	Мета комедії – розважати і повчати
Чіткий поділ на позитивних і негативних героїв	У деяких образах поєднуються протилежні риси
Персонажі схематичні, наділені якоюсь однією рисою	Поведінку персонажів мотивує їхнє суспільне становище
Чітка композиція твору	Порушення чіткої композиції твору
Правило трьох єдностей	Порушено правило трьох єдностей (не витримано єдність дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, у комедії розгортається ще три лінії: Люсіль і Клеонта, Доранта і Дорімени, Ніколь і Ков’єля)
Дотримання жанрових рамок комедії	Поєднання комічних і трагічних конфліктів
	Започаткував новий жанр – високу комедію (твір, який утверджує високу моральну ідею).

Художні відкриття Мольєра:

- Правдиве зображення характерів.

- Дійові особи п’єс-не міфічні та історичні герої,а звичайні люди.

- Використання у п’єсах музики,співів,танців,що сприяло появі нових жанрів-опери та балету.

- Використання досягнень народного мистецтва,що значно пожвавило комедію.

- Створення двох типів комедії:комедій положень(«Смішні манірниці»; «Витівки Скапена»), і комедії характерів («Тартюф; «Дон Жуан», «Мізантроп»), нерідко їх поєднання («Міщанин–шляхтич»).

- Порушення деяких правил класицизму заради більшої життєвості п’єси.

- Поєднання комічного і трагічного конфліктів.

Словникова робота.

Комедія (грецьк.Komodia,відkomos-весела процесія і ode- пісня)- драматичний твір,у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища,розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині.

Серед кращих творів Мольєра – п’єса «Міщанин-шляхтич», яка вже понад 300 років не сходить зі світової сцени. Її називають дзеркалом пороків дворянства та буржуазії.

Приводом для написання п’єси стала незлагода між королем Людовіком IV і турецьким послом.

Театр Мольєра був придворним. Це означало, що драматург у деяких випадках повинен був писати п’єси за наказом короля.

1669 року король приймає в своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили довго чекати, а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу, що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, а на вбранні короля було багато діамантів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. До того ж, він насмілився порівняти кількість коштовностей на короні Франції з убранням коня його повелителя. Розгніваний король звелів тримати посла під домашнім арештом, а згодом вислав його з країни. Придумав він і публічну помсту. Король доручає Мольєру написати пародії на бучні турецькі церемонії. Так було створено комедію «Міщанин-шляхтич». Однак Мольєр далеко вийшов за рамки королівського замовлення. Його хвилювала доля своєї країни, тому комедія стала пародією не стільки на турків, скільки на буржуа і дворянство Франції.

Прем’єра п’єси відбулася 14 жовтня 1670 року в Шамборі. Після вистави комедію критикували з усіх боків, бо зрозуміли, що у творі висміювалися не стільки турки, скільки представники аристократії та буржуа, які хотіли здобути дворянські титули. Адже п’єса являла собою пародію на мораль і спосіб життя вищих кіл суспільства. Найбільше обурення у великосвітської публіки викликав образ Клеонта, котрий не тільки не приховував свого низького походження, а навпаки, підкреслював його, проголошуючи, що титули і звання не мають жодного значення, бо головне для людини — це її розум та високі моральні якості.

У комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» яскраво відобразилися риси класицизму. По-перше, це принцип трьох єдностей:

1) єдність дії — п’єса має один головний сюжет, другорядні сюжети (лінії стосунків Дорімени і Доранта, Ков’єля і Ніколь, Клеонта і Люсіль) зведено до мінімуму;

2) єдність місця — дія не переміщується в просторі, вона весь час відбувається в домі Журдена;

3) єдність часу — дія триває не більше ніж 24 години.

У класицизмі високі жанри повинні були відтворювати історичні події, життя царів, полководців, міфічних або біблійних героїв, а низькі — повсякденне життя простих людей. У високих жанрах використовувалася підвищена, патетична мова, у низьких — проста, буденна. У високих утверджувались ідеї суспільного служіння, в низьких — висміювалися як вади суспільства, так і недоліки окремих людей. Комедію відносили до низьких жанрів, і у Мольєра ми бачимо всі властиві класицистичній комедії ознаки.

Класицистичному світогляду був притаманний культ розуму. Тому за всієї емоційності комедії Мольєра вона відзначається інтелектуальністю: ми бачимо глибокий аналіз характерів героїв та життєвого конфлікту, композиційну чіткість побудови твору.

Досліджуючи певне явище, Мольєр обирав тільки ті риси, що були необхідні для зображення окремих типів, не прагнучи зобразити характери з різних боків. У цій та інших комедіях Мольєра характер розкривався не у своїй складній багатогранності, а через панівну рису. Тому барви в його творі максимально згущені. Це теж ознака класицистичної поетики.

Прочитати комедію «Міщанин – шляхтич».

Двадцяте березня

Тема: Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму

— Доба бароко, з якою ми ознайомилися на попередніх уроках, була добою великих містиків та філософів-ідеалістів. Та не всі мислителі та митці кінця XVI — початку XVII ст. тяжіли до бароко, тобто зосереджували свою увагу на складності, парадоксальності, непевності буття. Паралельно з ірраціональною бароковою свідомістю формується принципово нова — раціональна, яка виробила інший підхід до людини. Сьогодні уроку ми ознайомимося ще з однією історико-літературною епохою, яка називається класицизмом.

1. Робота з підручником: с.243 – 245 ( скласти план).

2. Словникова робота:

Класицизм (від лат. classicus — зразковий) — художній напрям (течія) у мистецтві та літературі XVII - початку XX ст., для якого характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил.

Бесіда з узагальненням прочитаної інформації:

· Що стало причиною виникнення класицизму? (Укріплення монархічної влади)

· Державна ідеологія Франції = економіка + політика + наука + мистецтво.

· Абсолютизм — державна влада належить монарху.

· Головні політичні діячі Франції ХVІІ ст.: кардинал Рішельє, Людовік ХІV («Король-сонце») → «Держава — це я!».

· Причина виникнення класицизму — укріплення монархізму y державі.

— Найбільш повний розвиток у драматургії й театрі класицизм дістав у Франції, в епоху утвердження абсолютної монархії (цей період припав на правління Людовіка XIV («Короля-сонце»), що виголосив знакову для свого часу фразу: «Держава — це я!»), коли після смутного час релігійних війн країна здобула довгоочікуваний мир.

Піднесення класицизму XVII ст. пов’‎язане з епохою Просвітництва. Просвітителям була близька стверджувана класицистами позиція людини, що свідомо ставиться до світу і власне до себе, що може підпорядкувати громадському та моральному обов’‎язку свої прагнення та пристрасті. Сутність людини просвітителі шукали не в соціально-історичних умовах її життя, а в абстрактній людській природі, ідеальне утілення якої вони вбачали в античній класиці. З мистецтва греків і римлян вони узяли лише те, що вважали втіленням суворого порядку, логіки та гармонії. Класицисти сприймали цей принцип як перемогу розуму над почуттями, натомість за часів Відродження цінувалося насамперед почуття. Класицисти вважали, що існують певні правила краси. Якщо митець точно буде дотримувати їх, він зможе створити досконалий художній твір. Отже, класицизм - мистецтво найсуворішої дисципліни форми і змісту.

Французький письменник Нікола Буало став теоретиком класицизму. У своєму трактаті «Поетичне мистецтво» він вивів правила класицизму.

Класицизм породив таких великих драматургів, як П. Корнель, Ж. Расін, Ж. Б. Мольєр.

4. Характерні ознаки класицизму:

Характерні ознаки	Класицизм
Основний пафос	Культ розуму. У конфлікті пристрасті (серця) і обов’‎язку (розуму) розум перемагає
Взаємини особистості і держави	Людина — передовсім громадянин, інтерес до державних діячів
Зображення героя	Зовнішній бік життя, акцент на вчинках героїв; однозначність характерів. Герої або позитивні (зразок для наслідування), або негативні (моральний урок читачам). Підкреслення у героїв однієї риси характеру (честь, обов’‎язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо)
Авторська позиція	Об’‎єктивність оповіді
Провідні жанри	Літературні жанри поділялись на : «високі» (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; мова — величава, урочиста), «середні» (наукові твори, елегії, сатири; мова — загальновживана), «низькі» ( комедія, пісні, листи у прозі, епіграми; мова — розмовний стиль).
Роль літератури	Повчати, виховувати
Нормованість	Суворі правила. Дотримання в драматургії правил трьох єдностей: дія (чітка композиція), час (один день), місце (в одному місці).

Практична робота

• Коротко сформулюйте відповідь на запитання: «Яким повинен бути художній твір згідно з правилами класицизму?».

Творче завдання: скласти сенкан про классицизм.

Сімнадцяте березня

Тема: Бароко як доба і напрям в європейській літературі. Джон Донн «Священні сонети». Сонет 19 «Щоб мучить мене…». Напруга почуттів ліричного героя. Символіка твору

Я – світ маленький, створений з земних інгредієнтів й ангельських чеснот…

Джон Донн

Усі, хто побував на морі, звичайно, пам’‎ятають мушлі, що лежать просто на березі. Вони, як правило, дуже красиві, різноманітні за забарвленням і кольором. Деякі з них можуть зберігати в собі дорогоцінну перлину. У Євангелії від Матфія перли названі символом Царства Небесного: один купець, зачарований красою перлини, продав усе, що мав, і придбав безцінний самоцвіт. З давніх часів перли високо цінують за ніжні переливи кольору і загадковість. Вони бувають незвичайної, неправильної форми. Ці дивні, часом асиметричні форми перлин називають бароковими - від назви однієї з найбільш цікавих епох в історії світової культури - бароко.

Мистецький напрям бароко набув поширення в європейській культурі в XVI-XVII століттях (у деякиx країнах до початку ХVIII століття).

Епоху бароко можемо порівняти з прекрасною мушлею, дві розкриті стулки якої є символом складної, суперечливої барокової свідомості, яка неначе розривалася на протиріччя, контрасти. Навіть сам термін «бароко» не має однозначного трактування. В італійському корені baroco закладено значення «химерний, дивніш, надмірний»; деякі дослідники припускають, що назва епохи походить від португальського la perrola bаroca - «перлина неправильної форми».

На зміну заспокійливій, врівноваженій, гармонійній картині буття, створеній культурою Відродження, прийшла картина бурхливого світу, що втратив внутрішню врівноваженість. Людина бароко переповнена суперечностями і постійною боротьбою зі своїми пристрастями, з навколишнім природним і соціальним середовищем. Суперечності дивним чином поєднуються в культурі бароко: реальність та ілюзії, емоції та розум, матеріальне і духовне, природне і божественне, трагічне і комічне, піднесене і вульгарне тощо. Однак у цих протиріччях життя людина шукає єдність.

Бароко зобразило уявлення про складність, різноманітність, мінливість і трагізм світу, відчуття життя як швидкоплинного відрізка, де панує сліпа доля. Людина В епоху бароко відчуває себе як мала тлінна піщинка у безмежності й нескінченості Всесвіту.

У нашій мушлі епохи бароко захована перлини як образ найважливіших істин і найбільших цінностей даного напряму. Такими специфічними цінностями бароко можна вважати: універсальність художнього мислення; посилення релігійної тематики, особливо тем, пов'язаних з мучеництвом, чудесами, видіннями; емоційність образів; пошук єдності в протиріччях життя.

Літератури бароко відтворювала власний світ, метою якого було вразити читача. Бароко прагнуло до надмірності у всьому, що, як і перлини неправильної форми, проявлялось у підкресленій, навмисній ускладненості художньої образності, красномовстві. Твори цього стилю характеризувались тяжінням до гіпербол, антитез, алегоричністю, символізмом, поєднанням фантастики з реальністю, мотивами світу-лабіринту, хаосу, космізму тощо.

В історії Західної Європи XVII століття відзначалося складними соціально-економічними процесами та своїм змістом і суттєво відрізнялося й від попередньої доби Ренесансу, й від наступного Просвітництва. Активного розвитку набули процеси заміни феодальних відносин капіталістичними. Завершується формування абсолютистської влади майже в усьому регіоні та відбувається формування національних держав. У країнах Західної Європи посилилась роль церкви, на яку спирався абсолютизм. Проте позиції церковників значно похитнулися у зв’‎язку з розвитком науки.

Галілео Галілей (італійський учений) знайшов докази та підтвердження теорії Коперника, винайшов телескоп, сформулював принципи класичної механіки, основи кінематики, розвинув закони статики, утвердив ідею нескінченності світу;

Йоганн Кеплер (німецький математик і астроном) узагальнив астрономічні спостереження в математичних формулах, відкрив закони руху планет, обґрунтував цілісну теорію руху всіх небесних тіл, пояснив сутність земних припливів та відпливів;

Вільям Гарвей (англійський лікар і природознавець) здійснив ряд відкриттів у галузі ботаніки, медицини, хімії, довів, що центром системи кровообігу є серце, започаткував дослідження людського організму;

Рене Декарт (французький філософ, фізик і математик) першим здійснив спробу побудувати універсальну фізико-космологічну та космогонічну картину світу, крім того, Декарт здійснив ряд важливих відкриттів в алгебрі та геометрії, розробив раціоналістичний метод, ствердивши ідею пізнання світу за допомогою розуму;

Ісаак Ньютон (англійський фізик і математик) заклав засади наукового розуміння світобудови, сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, розробив методи диференціального та інтегрального числення, відкрив дисперсію світла;

Значно змінили світ і географічні відкриття та розквіт торгівлі.

Активно розвивається виробництво, що стало можливим з розвитком прикладних наук. Утвердження монархічних устроїв супроводжувалося запеклою боротьбою між буржуазією та дворянством як в економічній, так і в політичній сферах. Загальна політична ситуація була дуже хисткою, що врешті-решт призвело до боротьби за переділ територій й вилилося в одну з найкровопролитніших воєн - Тридцятилітню війну (1618-1648 роки). До масових заколотів й убивств призвели й буржуазні революції в Нідерландах та в Англії.

Наукові відкриття спричинили чергову світоглядну революцію в просторі Західної Європи. Були зруйновані старі уявлення про світ та переглянуто місце людини у Всесвіті.

Світоглядні концепти XVII століття та його естетичні домінанти

Світ не статичний, а динамічний, мінливий у своїх формах. Він безмежний, розмаїтий, не пізнаний до кінця, таємничий. Основи світобудови впорядковуються передовсім дією законів природи, невідомими силами й стихіями, ще не до кінця зрозумілими людству, а не тільки Богом. Для цієї доби характерні дуалізм та універсалізм світосприйняття.

Посилення ролі держави й церкви.

Людина в XVII столітті постала як багатогранна та суперечлива частка буття: відчула силу свого розуму, внутрішніх можливостей. Вона прагнула проникнути в глибини світу й власної душі. Але це знання її лякало й викликало ще більше запитань. Відкриття таємниць світу жахало людину його безмежністю. Людина прагнула до повноти життя та гармонії з навколишнім світом, але приховані пристрасті й бажання ставили її в ситуацію боротьби з самою собою та всім буттям, душа людини стає ареною битви світла й темряви. Людина прагнула єднання з Богом і водночас віддалялася від нього.

У культурі сформувалася, з одного боку, антитеза Ренесансу, а з іншого - закріпилися тенденції до використання античних сюжетів, що переосмислювалися в контексті сучасності. Розвивалася ідея внутрішнього багатства людини, невичерпних можливостей Ті розуму та моральних якостей. Діячів культури цікавила проблема свободи. Думка про гармонію, що була стрижнем культури Відродження, відчувається й у мистецтві XVII століття. Але підґрунтям для її втілення стали різні точки зору: думки про неможливість досягнення гармонії внаслідок суперечливості людської душі та світу; бачення гармонії у вічному русі всього сущого; можливість досягнення гармонії лише за допомогою розуму.

Специфіка розвитку культури у XVII столітті

Особливістю культури цього періоду було паралельне панування двох художніх систем, двох мистецьких напрямів у межах однієї епохи - бароко й класицизму. Вперше в історії Західної Європи ці мистецькі системи стали домінуючими практично в усіх країнах.

Бароко втілило безмежність і суперечливість світу й людини, той «вічний хаос», який не підлягає раціональному пізнанню, боротьбу різних сил, таємницю сущого. А класицизм, навпаки, прагнув знайти логіку в усьому, він висунув розум як критерій оцінки й засіб пізнання світу й людини, засвідчив прагнення щодо завершених і досконалих форм, до гармонії на противагу дисгармонії буття.

Література XVII століття, епохи кричущих соціальних контрастів, у яку відбувся радикальний злам усталеного суспільного устрою, втрачає характерну для Ренесансу гармонійність світовідчуття, уявлення про цілісність людської натури, про нерозривну єдність суспільного й особистого начал. На перший план передусім висувається спроба зобразити внутрішні суперечності людини й, зокрема, осмислити антагонізм між особистістю та суспільством, між високими життєвими ідеалами та реальною дійсністю. У цьому сенсі письменники XVII ст. розвивали трагічні мотиви, що намітилися в творах представників Пізнього Відродження, але водночас формували такий новий потужний художній стиль (напрям), як бароко.

Бароко (італ. barоссо - дивний, химерний) - напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII століть, для якого характерне поєднання релігійних та світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності. Бароковий світ динамічний, алегоричний, емблематичний. Для нього характерний барвистий стиль, прагнення вразити читача контрастністю та пишністю.

Нерідко визначення «бароко» поєднують з португальським виразом реrrоіа barоссa - «перлина неправильної форми», підкреслюючи тим самим якість барокового мистецтва, справжньої перлини в історії культури людства. Його цінність та краса не принижується від того, що воно має «неправильну форму», а навпаки, постає привабливішим, чарівнішим, оскільки вражає несподіваними гранями й дивовижними формами та грою фантазії.

Перегляд відеоряду «Бароко».

Особливості розвитку бароко. У культурі бароко утвердилося уявлення про світ як поєднання різних суперечливих начал, як про арену боротьби добра й зла, Бога й диявола, світла й темряви, життя й смерті, людини й звіра. Світ постає як складна єдність, у якій багатогранно втілилися його можливості, безмежності, вияви. Барокове мистецтво нагадувало не тільки про трагізм буття, але й про його повноту, насиченість. У ньому дивним чином поєдналися велика жага до життя, до кохання, до земних насолод та відчуття песимізму, самотності людини, суперечливості її натури й поведінки. Таїна світобудови постає як центральний образ барокової мистецької системи, що відтворила багатство світу, його естетичну невичерпність. Звідси - атмосфера містичності, надсвідомого, непідвладного людському сприйняттю. Митці відтворювали загадковість світу за допомогою мотивів сну, марень, ілюзій. Вони вважали, що в світі є сили, які стоять вище людського розуміння. Людина у мистецтві бароко постає як складна й багатопланова особистість, яка несе в собі суперечливість і напруженість духовного буття, емоції й пристрасті, які нерідко подібні до тваринних інстинктів. У внутрішньому світі барокових героїв поєднуються духовне й тілесне, нице й піднесене, жага до насолод і аскетизм, добро та зло, Бог і диявол. За доби Бароко були відкриті небачені глибини людської душі в її постійних внутрішніх діалогах та контрастах.

Специфіка культури бароко полягає в синтезі різних світоглядно-естетичних концепцій - готики Середньовіччя й ідеалів Відродження, античних і християнських традицій.

Робота з опорно-інформаційною таблицею

Головні ознаки бароко
	Характеристики бароко	Порівняння особливостей бароко з ознаками інших історико-культурних епох
1	Людина в складних стосунках з Богом	в Середні віки - Бог - центр світобудови; за доби Відродження - Людина - центр
2	Поєднання християнських й античних традицій	у Середні віки - поширення християнства та його функціонування як домінуючої моделі світосприйняття; за доби Ренесансу - відродження античної культури
3	Віра в духовні можливості людини, її прагнення вознестися до рівня Бога	у Середні віки - культ Бога; за доби Відродження - культ мислячої гуманної людини
4	Прагнення проникнути в таємниці земного буття, втрата цілісності й гармонійності світу	у Середні віки - земний світ непізнанний і жахливий, місце випробування людини; справжнє життя не на землі, а на небі; за доби Відродження - цілісність, гармонійність
5	Спроба примирити віру й розум	у Середньовіччі - основа світогляду - віра; за доби Відродження - основа світогляду - розум
6	Поєднання релігійних і світських мотивів	у Середні віки - культура розвивається в двох руслах - релігійному та світському, з перевагою сакрального; за доби Ренесансу - переважно світський характер культури
7	Літературі бароко притаманне загострене відчуття суперечливості світу й водночас - прагнення відтворювати життєві явища в їх динаміці, розвитку та в процесі складних трансформацій
8	Відчуття неприродної і хаотичної, що не вкладається у логічні рамки звичних уявлень, дійсності знаходить вираз у схильності до створення фантасмагоричних і водночас
9	Різноманітність, синтез форм. Контрастність - основа поетики бароко. Динамізм (за визначенням Д. Чижевського, це «потреба руху, зміни, мандрівки, трагічного напруження та катастрофи»). Поліфонічність, тяжіння до різких контрастів, метафоричності, алегоризму, асиметрії; пристрасність, рвучкість, підкреслене	у Середні віки - ускладненість готики; за доби Ренесансу - простота, врівноваженість, гармонійність стилю

В Україну бароко прийшло в XVII столітті із Західної Європи, переважно з Італії та Німеччини, й набуло самобутніх національних рис, що закріплено культурологічним терміном «українське бароко». Однією із визначних особливостей розвитку бароко в Україні є близькість його низьких жанрів (призначених для розваг) до українського фольклору. Відмінною рисою його також була відсутність суворих норм у літературній мові того часу, що проявилося в насиченості творів світського характеру запозиченнями з інших мов, передовсім із російської та польської. Риси барокового стилю притаманні творчості таких українських митців, як Г. Смотрицький, І. Вишенський, Л. Баранович, І. Величковський, І. Галятовський, Д. Туптало, А. Радивиловський. Останнім і найвизначнішим представником українського бароко в літературі вважають Григорія Сковороду. Саме його творчість як філософа та поета стала вершинним явищем цієї доби в українській культурі. Роль бароко в розвитку української літератури досить вагома. Цей стиль був провідним впродовж двох століть. Він втілився й в інших видах мистецтва як світського, так і духовного спрямування: в проповідях, і віршах.

Висновок. Література бароко, різнопланова й суперечлива, побудована на контрастах та метафорах, вичерпала себе до кінця XVII століття. Проте деякі естетичні принципи мистецтва бароко (зокрема особлива увага до людської особистості та її переживань) знову стали актуальними на початку XIX століття в культурі романтизму та на початку XX століття в культурі модернізму.

- Складіть план до теми.

Філософи 17 століття переконували : Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при цьому вона повинна покладатися лише на себе. І людина захотіла зрозуміти закони світобудови.

Так в історії людства починалася доба бароко, що була сповнена протиріч, суперечливих почуттів та думок. Сьогодні ми продовжимо вивчення цієї культурно-історичної епохи. У період розвитку стилю бароко в літературі було створено справжні шедеври в різних жанрах, особливо в ліриці та драмі. Література бароко відзначалася поліфонізмом, ускладненням форм, поєднанням релігійних і світських мотивів і образів, тяжінням до різних контрастів, алегоризму, намаганням уразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.

Сьогодні ми ознайомимося з творчістю англійського поета доби бароко Джоном Донном.

Постать Джона Донна – багатогранна, а його поезія – емоційна й глибоко інтелектуальна. Його творчість відображає різні прояви людської натури, складність духовного буття особистості. Це дало підстави його наступникам визнати митця очільником літературної школи англійських «поетів-метафізиків».

Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в католицькій родині і виховувався у дусі католицизму. Його мати, прямий нащадок сестри Томаса Мора, була молодшою дочкою Джона Хейвуда, драматурга і автора епіграм. Його батько, який, за словами першого біографа Донна, Ісаака Волтона, «походив із дуже давнього роду в Уельсі», був успішним лондонським купцем. Джону було чотири роки, коли помер його батько, і незабаром після цього його мати вийшла заміж за доктора Джона Сімінгса, який допоміг їй підняти дітей. Джон вчився в Оксфордському й Кембриджському університетах, але ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській Англії діяли обмеження, введені для католиків.

У 1596—1597 Джон Донн подорожував європейським континентом, супроводжуючи графа Ессекса і Волтера Релі в військових операціях проти Іспанії. Вже тоді він писав успішно вірші, що розходились у рукописах. Джон Донн не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Він не друкував свої вірші за життя — перше друковане видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.

Як усіх молодих, його приваблював світ і подорожі. Є свідчення, що Донн подорожував Іспанією і дістався Італії. Потім повернувся в Англію, де влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Закохавшись у племінницю патрона, 17-річну Анну Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб. Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись із в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку її родичів у графстві Суррей. У цей же час поет, прагнучи поправити свій матеріальний стан, створює антикатолицький твір «Ignatius his Conclave». Джон Донн упродовж 10 років зазнавав безгрошів'я і злиднів.

Лише у 1609 році багатий батько дружини Донна визнав законним їх шлюб. Джон багато займався богослов'ям. Його полемічні здібності забажав використати проти католиків сам Яків I (король Англії). Донн пішов на компроміс заради матеріального забезпечення себе і родини, погодився на перехід в англіканство. До того ж король прагнув бачити Джона проповідником-англіканцем, а тому забороняв надавати йому світські посади. Джон підкорився волі монарха. Його проповіді збирались послухати усі поціновувачі літератури і записували їх. Збережено близько 160 проповідей Джона Донна.

У 1611 Донн створює «Анатомію світу», в 1612 — «Розвиток душі». Двічі (у 1601 і 1614) Донн стає депутатом парламенту. Його сім'я швидко зростає — протягом кількох років у Анни практично щорічно народжується по дитині. Джон Донн мав 12 дітей. У 1617 Анна помирає після чергових пологів, і з того часу тон творів Донна стає похмурим.

У 1621 Донн отримує чин настоятеля собору святого Павла в Лондоні.

Донн помер 31 березня 1631. Безпосередньо перед смертю він прочитав власну похоронну проповідь і заповів створити власний портрет-надгробок у савані.

Скласти паспорт - анкету письменника.

Висновок : вивчаючи біографію поета його творчий доробок можна сказати, що дійсно автор був складним загадковим поетом.

Для лірики Донна характерні витонченість, ускладнений синтаксис, образність, гра на контрастах, багатозначність. Його вірші адресовані підготовленому читачеві, здатному вчинити певне інтелектуальне зусилля для їх розуміння.

Хаос тогочасного суспільства стимулював його уяву, а різноманітні концепції перетворювалися на поетичні образи, майстерно обіграні ним.

…Так просто исчерпать себя тщетой,

А здесь телам, с не меньшей простотой,

Дана удача высоты достичь,

Когда раздастся труб небесных клич,

Твори себя – твой свет меня спасёт,

Пусть смерть моя – тебе добро несёт.

Уже спокоен я – ведь я, живой,

Успел прославить час последний свой

У цих словах – весь Джон Донн з його трагічним відчуттям смерті та марності земного буття і, попри все, із вірою в можливість подолати темряву духовним світлом.

Про історію виникнення сонетного жанру і яку саме сонетну форму використав Джон Донн.

Сонет (італ.sonetto, від лат.sonus: звук) – ліричний твір твердої строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів із перехресним римуванням і двох траверсів (терцетів) тернарного римування з основною схемою abab abab ccd eed, хоча можливі й інші варіанти: abab abab cde cde тощо. Французька форма сонета відрізняється від італійської тим, що в катренах кільцеве римування, а в терцетах три рими: абба абба ссд еед. Найбільшого поширення набула англійська форма сонета через спрощену схему, пов’язану зі збільшенням числа рим: абаб сдсд efef qq. За змістом сонет передбачав певний послідовний розвиток думки: теза – антитеза – синтез – розв’язка.

Природа сонета має унікальні особливості: цей жанр налічує значну кількість типологічних різновидів: класичний, вільний, неправильний, хвостатий, безголовий, напів сонети, перевернутий, кульгавий, рамковий, кострубатий, сонет з кодою, сонет з одним катреном, сонет-акровірш, сонет-байка, сонет-діалог тощо. Його експресивна структура здатна утворювати інші модифікації: «сонети-романи», повісті, драми, вінки сонетів.

Історія найцікавішого літературного жанру налічує майже 800 років. Сонет виник при дворі імператора Фрідріха ІІ. Перші датовані сонети з’явилися у 1241 році, їхнє авторство належить імператорському нотареві Джакомо да Лентіні. З’ясувати точну дату походження цього жанру складно через надзвичайно активну його міграцію. Можливо, спочатку сонет існував у провансальскій ліриці і був складовою частиною кансони трубадурів. Незважаючи на формальні жанрові утруднення, сонет виявився одним із найбільш життєздатних видів лірики. До літературного вжитку термін було введено поетом Гвідо Кавальканті, згодом використано Данте Аліг’єрі в автобіографічній повісті «Нове життя». До сонета звертався Франческо Петрарка в «Книзі пісень», яку він присвятив мадонні Лаурі. У добу Відродження сонет стає володарем серед ліричних жанрів. До нього звертаються майже всі ренесансні поети: П’єр Ронсар, Жоашен дю Белле, Лопе де Вега, Луїс де Камоенс, Вільям Шекспір тощо. У творчому доробку митців сонет остаточно набуває змістовних рис: автобіографічності, інтелектуальності й ліризму. Сонети писали також відомі прозаїки Дж. Боккаччо(1313-1375), Мігель де Сервантес (1547-1616), Мішель Монтень (1533-1592), у п’єсі видатного французького драматурга Мольєра (1622-1673) окремі діалоги героїв виписані у формі сонета. У сонетах і сонетних циклах доби Ренесансу відчутне максимальне наближення автора та ліричного героя. Сонети як тверда строфічна форма в поезії – це яскраве виявлення творчої майстерності поета.

Література бароко вирізняється ускладненою формою, поєднанням релігійних і світських образів та мотивів, алегоризмом, намаганням уразити читача різноманітністю тлумачень і пишним, барвистим стилем. Улюбленим жанром поетів залишався сонет, жанр роману нелегко завойовував собі місце як у мистецтві бароко, так і у класицизмі. Поєднання непоєднуваного, протилежного – одна з найхарактерніших барокових рис. Світ постає перед художником бароко позбавленим стійкості, несталим. Для барокових творів характерні теми мінливості долі та волі випадку. Бароковий поет уже не схиляється перед людиною та її можливостями, як це робили гуманісти Відродження, навпаки, він підкреслює непослідовність і зіпсованість людської природи. Барокові твори сповнені суперечностей між тілесним і духовним, між чуттєвою красою світу й швидкоплинністю людського життя.

До сонетів звертаються Франсіско де Кеведо-і–Вільєгас , Джон Донн, Луїс де Гонгора–і–Арготе.

Темами їх сонетів є – муки і протиріччя кохання, страждання, смерть, доля, випадок, непостійності щастя.

Серед поетів бароко вирізняється постать Джона Донна. У сонетах раннього періоду він не дотримувався формальних вимог до цього жанру. У його віршах недосяжна красуня перетворилася на живу жінку з плоті й крові, у нього немає звичних штампів любовної лірики, а чергування коротких і довгих рядків, уривчасті фрази, несподівані порівняння створюють у його поезіях ефект емоційного вибуху.

У пізніший період життя Донн повернувся до традиційної форми сонета в циклі «Священні сонети» (1610 р.). У них поет звернувся до релігійних тем. Цикл «Священні сонети» («Holy Sonnets») характеризує напруга почуттів і пристрасність, властива його ранній любовній ліриці, тільки тепер любов звернена до Бога, а не до земної жінки.

У «Священних сонетах» іноді Донн використовує досвід релігійної медитації, якому навчився в єзуїтів: відтворює в уяві сцену з Нового Заповіту, помістивши себе в коло дійових осіб, а потім аналізує власні переживання і виносить моральний урок.

Висновок: Джон Донн у ранній творчості порушував класичні правила побудови сонету, пише італійською формою сонети, у більш пізній період звертається до класичної, англійської форми сонету. Утворює власний жанр священних сонетів, або релігійних роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога, розмірковує про значення божественного в людському житті. Його «Священні сонети» своєрідний “поетичний” експеримент, спроба з’єднати світські і релігійні форми.

Музичність, скритість метафор і порівнянь поезії Донна нагадує манеру багатьох поетів Італії. Саме італійська форма сонету допомагає передати сутність і призначення людини у світі.

Інтерактивна вправа « Аналогія»

Людина мов фортеця, яку ворог взяв в облогу тому, що…

Душа, як циркульний виток тому, що…

Сльози наші – лінзи лжі тому, що…

Про своєрідність жанрової та композиційної структури циклу «Священні сонети».

Однією з вершин творчості Джона Донна вважають цикл сонетів La Corona (біля 1607 – 1609 р.) і «Священні сонети». «Священні сонети» або «Доброчесні сонети» – це 19 сонетів, 16 з яких написані в 1609 – 1611 рр., останні 3 – після 1617 р. Тема цього циклу – усвідомлення людиною невідворотності смерті, подолання страху смерті і набуття нею безсмертя.

«Жанровою специфікою “Священних сонетів” є синтез “світських” і “релігійних” жанрів. Жанровою матрицею для сонетів Джона Донна слугували сонети і молитви.

За задумом Джона Донна вінок сонетів “La Crona” мав слугувати прологом до “Священних сонетів”, проте згодом став окремим циклом сонетів, який входить до збірки “Священні сонети”. Жанрово-композиційною особливістю сонетів “La Crona” є те, що дані сім сонетів Джона Донна пов’язані з католицькою молитвою Розарій, до францисканського варіанту даної молитви належить 7 молитов, у яких мова ведеться про 7 Тайн (Євангельських подій). Кожна із семи Святих Тайн (євангельська подія) обираються саме з тих, які входять і до Розарія: Annunciation (“Благовіщення”), Nativitie (“Різдво”), Temple “Віднайдення Ісуса в Храмі”, Crucififying (“Розп’яття”), Resurection (“Воскресіння”), “Ascention” (“Вознесіння”).

Тобто через синтез релігійного жанру – молитви і світського жанру – сонету, Джон Донн утворює власний жанр священних сонетів, або релігійних роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога, розмірковує про значення божественного в людському житті. Джон Донн намагається засобами мистецтва наблизити Бога до земного життя, внести високий, божественний початок у реальний світ. Ліричний герой Джона Донна постійно звертається до Бога, шукає в ньому сили для морального відродження. Звернення до біблійного міфу англійськими митцями-метафізиками є способом повернення людській свідомості вічного, завжди значимого.

Аналіз 19 сонету.

Щоб мучить мене, крайнощі у всім
Зійшлися; я - клубок із протиріч;
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Веселий щойно - враз стаю сумним,
Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,
Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;
Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;
Німий в мольбі, великий у малім.
Я зневажав ще вчора небеса -
Молюсь сьогодні й Богові лещу,
А завтра вже від страху затремчу -
Й набожність потім знов моя згаса.
Коли тремтів від страху я - ті дні
Спасіння, може, принесуть мені.

Бесіда за змістом сонету

1. Розкрийте настрій сонета «Щоб мучить мене...»,

2. Поясніть, як у сонеті відобразилися риси барокового стилю.

3. Розкажіть, які художні засоби використано в сонеті. Наведіть приклади.

4. Поміркуйте, яким постає у сонеті ліричний герой.

5. Проаналізуйте, чому ліричний герой припускає, що спасіння принесуть йому дні, коли він тремтів від страху.

Пошуково-дослідницька робота

У сонеті «Щоб мучить мене...» можна знайти всі ті риси, які характеризують творчість Джона Донна й властиві бароковій поезії. Тут і поєднання непоєднуваного, й антитези, і внутрішні суперечності, і несподіваний парадоксальний висновок. Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд... До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід). Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

Символи: ніч, день, вогонь, лід – уособлюють життя і смерть.

Настрій – песимістичний,

Текст собою являє монолог ліричного героя.

*** Аналіз стану героя очима психолога.

З сонету видно, що ліричний герой перебуває у стані перепаду настрою, депресії. Причини депресії у чоловіків бувають різні: умови життя, відсутність повноцінного відпочинку, емоційне вигорання, підвищена тривожність, страх, горе, відчай. Якщо проаналізувати час написання сонету і зіставити зі станом ліричного героя, то видно, що поет в цей час саме втратив люблячу дружину, залишився сам з 12 дітьми і звідси мотиви невпевненості в собі, відчай, пошук виходу.

Справді, журба, туга, сум, за давньою звичкою, підточують, гризуть людський розум, а горе та відчай штовхають на прикрі або й драматичні вчинки. Не піддаваймося їм, шукаймо радість у нашому бутті!

Отже, Джон Донн відкрив людині небачені досі глибини духу, нездоланні протиріччя, зобразив трагізм існування особистості у світі і драматизм її внутрішнього життя. У творчості Джона Донна чітко відчувається пульсація думки. Сюжет у його творах визначає не тільки рух художнього образу, але й рух думки. У творчості співця бароко високо цінується людина, її духовне й тілесне єство, проголошується вічне життя, і його поезія – це розлогий діалог людини з Богом про життя, любов, смерть.

Прийом «Мікрофон»

Продовжте речення ( письмово в зошит):

«Для мене поезія бароко – це…»

« Джон Донн – складний, загадковий поет…»

« «Щоб мучить мене…» - медитативний сонет тому, що …»

Тринадцяте березня

По завершені ознайомлення з темою пройдіть перевірочний
⇩
тест

Тема. Синтез різних жанрових ознак у романі Сервантеса «Дон Кіхот», широта філософського змісту.

«Дон Кіхот» завдав нищівного удару рицарському роману і покінчив з його популярністю. У рицарському романі герой живе і діє в умовному часі і просторі, він мандрує вигаданими шляхами, зачарованими лісами, зустрічається з велетнями і чарівниками й доводить свою мужність в бою з ними. Сервантес вивів свого героя в реальний світ, сьогодення, в конкретні умови життя Іспанії кінця XVI століття, яка переживала не найкращі часи історії.

Великий твір Сервантеса - не тільки літературна пародія. Він створив унікальний роман, об’єднавши в ньому практично всі жанри

«Дон Кіхот» - це й великий філософський роман.

Робота з літературознавчими термінами:

Філософський роман – епічний твір, в якому основна увага приділена розкриттю основних проблем людського буття-створення цілісної картини світу, що постала в художній уяві письменника.

-Які риси філософського роману наявні в творі Сервантеса? (Крізь увесь твір про проходить переконаність автора в необхідності високих ідеалів у житті кожної особистості, у високому її призначенні, віра у доброту і шляхетність людини. Дон Кіхот намагається втілити в життя високі ідеали честі, шляхетності та справедливості, які сповідували не лише лицарі з романів, а й гуманісти доби Відродження. Коли він розмірковує про цінності життя, про обов’язки людини щодо бідних і скривджених, він висловлює думки будь-якої порядної благородної людини, яка вболіває за інших. Коли Дон Кіхот говорить про «золотий вік», де не було «твого» і «мого», коли він дає настанови Санчо Пансі правити островом по справедливості, безумство поступається мудрості. І ми чуємо голос самого Сервантеса.

Заповніть таблицю «Синтез різних жанрових ознак у романі Сервантеса «Дон Кіхот»

Жанр	Ознаки жанру
пародія
Пригодницький роман
Суспільно-психологічний,реалістичний роман
Філософський роман

Поняття про вічний образ

В образі Дон Кіхота узагальнено характерні риси людської природи, які проявляються в різні часи, в різних країнах. Сервантес створив образ глибокого загальнолюдського змісту, що виходить за межі своєї епохи. Дон Кіхот є символом певних властивостей людського духу, тому й став «вічним образом». Його «вічність» зумовлена тим, що риси характеру Дон Кіхота притаманні людям різних епох.

Вічним називають такий образ, в якому з надзвичайною глибиною узагальнення відображено вічні риси людської природи, що визначають характерні почуття, думки, пошуки, конфлікти, які постійно повторюються в історії людства. Вічні образи - Прометей, Гамлет, Дон ЖУан, Дон Кіхот, Фауст.

Визначну роль твору Сервантеса у духовному розвитку всього людства визнавали як митці, так і просто читачі різних епох і країн. Тому «Дон Кіхот» зажив безсмертної слави в історії духовного розвитку людства і став улюбленою книжкою всіх освічених людей, так чи інакше налаштованих на роздуми про суть і сенс людського буття, про те, що є в цьому бутті смішним, а що –героїчним, що варте зневаги, а що - наслідування.

«Кожна епоха по-своєму читала сервантівський роман і по-різному трактувала образ Дон Кіхота. Він викликав інтерес людей різних націй та епох. Вражаючим є такий факт: аби прочитати цей твір в оригіналі, І.Тургенєв, котрий вільно володів німецькою, французькою та англійською, у 1847 р. почав вивчати іспанську мову.

Над образом Рицаря Сумного Образу розмірковували письменники багатьох поколінь: Г.Філдінг,
Г.Мадвілл, М.Твен, П.Меріме, Г.Флобер, Г.Гейне, Т.Манн, І.Тургенєв, Ф.Достоєвський, М.Булгаков та
ін. Йому присвячували свої поезії Дж.Г. Байрон, П.Верлен, Ц.Норвід, Р.Ларіо, В.Брюсов, Ф.Сологуб, -
Д.Мережковський, О.Леонідов, Б.Грінченко та ін..Із віршів про Дон Кіхота можна укласти цілу антологію, до якої ввійдуть поезії М. Астаф'єва, М.Асєєва, П.Антокольського, І.Бурсова, Н.Григор'єва, С.Маршака, В.Полякова, В.Сидорова, М.Тихонова, Ю.Друніної, Б.Окуджави, Л.Первомайського та ін. Давайте прислухаємось до калейдоскопу думок про Дон Кіхота .

Створити комп'ютерну презентацію за темою:

-“ Письменники про Дон Кіхота”.

- «Дон Кіхот» у живописі»: образи цієї вічної книги втілили іспанці Зулоагу, Ф.Гойя, П.Пікассо, С. Далі, англієць У.Хогарт, французи Г.Доре, О.Дом'є, Е. Делакруа, Т.Жоанно, словак Ц.Маєрнік, росіяни В.Сєров, Г.Єпіфанов, Ф.Константинов, С.Бродський, Кукринікси, українські ,митці Б.Крюков та О.Петрова.

- «Музика за мотивами «Дон Кіхота» : написано понад 100 творів різних жанрів, це симфонічні поеми, опери, балети, оперети, мюзикли таких відомих композиторів, як іспанці Е.Альфтер, Х.Родріго, англійці Г.Перселл, Д.Ейрес, французи Ж.Ібер, М.Равель, німці Г.Тельман, Д.Дітперсдорф, італійці Д.Паізіелло, А.Сальєрі, Д.Рісторі, Н.Піччіні, росіяни А.Рубінштейн, М.Матюшин, чехи Я.Вейнбергер, Я.Доубрава, українець В.Кирейко.

Світової слави набули опери «Дон Кіхот», поставлені у кращих театрах Європи — Н.Піччіні (Неаполь,1770), С.Майра (Венеція, 1796), М. Гарсіа (Нью-Йорк, 1827), Р.Гепард (Лондон, 1945), а також балети В.Геріха (Берлін, 1840), Д.Макфаррена (Лондон, 1846), Лукантіні (Мілан, 1884), Л.Мінкус (Санкт-Петербург, 1869, постановка М.Петіпа). І сучасні композитори беруться за втілення образів роману Сервантеса – цікаві знахідки належать Ґ.Гладкову, А.Животову, О.Журбіну, Д.Кабалевському, К.Караєву, А.Петрову, Т.Хреннікову, а мюзикл американця Мітчела Лі «Людина з Ламанчі» завоював Новий Світ, ставши театральним бетселлером на Бродвеї.

Дон Кіхот завоював також драматичну сцену. Серед кращих постановок — спектаклі П.Каратаєва (1847), Г.Чулкова й А.Луначарського (1921). У 30-і роки над цим вічним образом працював легендарний актор МХАТу Михайло Чехов, та, на жаль, спектакль не побачив світла рампи. В 1938 р. була постановка п'єси М.Булгакова, в якій робився акцент на темі самотності іспанського зачарованого мандрівника, приреченого на життя в жорстокому і прозаїчному світі. У 1941 р. відбулася ще одна прем'єра — на сцені ленінградського театру ім. Пушкіна, у головній ролі виступив відомий актор М.Черкасов, котрий пізніше знявся в однойменному фільмі режисера Г.Козинцева.

І кіно не проминуло увагою всесвітньо відомий твір Сервантеса. Уперше він був екранізований у Данії1926 р., пізніше в Аргентині (1937), Іспанії (1937), Росії (1955). На телебаченні знято художній фільм О.Володіна та С.Дружиніної «Дульсінея Тобоська» і 9-серійна картина А.Угрія (Іспанія).

Серед кращих виконавців ролі Дон Кіхота — відомий актор Ф.Шаляпін, для котрого Ж.Масне спеціально написав оперу. Після її першого прослуховування Федір Іванович сказав: «Так, це Дон Кіхот, Рицар Сумного Образу. Так, саме Сумного Образу і такий чесний, такий святий, що навіть смішний і кумедний для всієї цієї наволочі, цієї іржі, не достойної навіть бути на його обладунках. О Дон Кіхот з Ламанчі, який він милий і дорогий моєму серцю, як я його люблю!»

Уживаючись в образ мандрованого рицаря, Шаляпін власноруч зробив чимало замальовок і сконструював собі грим: «Я дав йому гостру борідку, на лобі звихрений фантастичний чубок, видовжив його фігуру і поставив на слабкі, тонкі, довгі ноги. І дав йому вуса — смішні, мабуть, але вони мали прикрашати обличчя іспанського рицаря... І шолому рицарському, і латам протиставив добре, наївне, дитяче обличчя, на якому і посмішка, і сльози, і судома страждання виходять особливо зворушливими».

Русский язык

Восемнадцатое марта

Тема: Подготовка к написанию контрольного диктанта.

1. Словарный диктант.

А(л, лл)ея, иску(с, сс)тво, (по)своему, шевели(ться, тся), грус..ный, (бес, без)вестный, притворяя(тся, ться).

Самопроверка на с. 226-228 (учебник).

2. Синтаксический разбор.

Вся природа и самая малая частица её: дерево в сквере, ромашковая поляна среди домов нового микрорайона - всё это принадлежит всем нам.

- подчеркните все члены предложения, определите, какими частями речи они вырадены;

- начертите схему предложения;

- напишите характеристику предложения. Напоминаю: 1) по цели высказывания; 2) по интонации; 3) по структуре; 4) по наличию второстепенных членов предложения; 5) по полноте грамматической основы; 6) чем осложнено предложение.

3. Напишите диктант под диктовку. Проверьте. Выделите все изученные орфограммы графически. Найдите и запишите предложение с однородными членами. Объясните знаки препинания, начертив схему предложения.

Тринадцатое марта

Пройдіть перевірочний
⇩

тест

Тема: Обособленные обстоятельства

На этом уроке мы поговорим об обособленных обстоятельствах. Рассмотрим, при помощи чего обособленные обстоятельства выражаются в предложении. И выясним условия обособления обстоятельств, выраженных как деепричастными оборотами, так и предложно-падежными формами.

На уроке мы

Обстоятельства могут задержать кого угодно. Ведь правила обособления обстоятельств – и легкое, и сложное одновременно. Это правило немного похоже на медаль, у которой, как известно, две стороны. С одной стороны – легкое правило, со второй – посложнее.

Правило обособления обстоятельств и легкое, и сложное одновременно

Обстоятельство – это второстепенный член предложения, который обозначает место, время, причину, образ действия.

Могут обособляться обстоятельства, выраженные деепричастием или деепричастным оборотом, и обстоятельства, выраженные существительными с предлогами.

В первом случае запомнить правило обособления более просто, во втором – более сложно.

Обособление деепричастий и деепричастных оборотов

Застряв в машине, лужа отказалась ехать. Мы помним, что деепричастный оборот нужно выделять запятыми.

Поразмыслив, ты мог поехать на метро. Одиночное деепричастие тоже обычно выделяется запятыми.

Я бежал сюда сломя голову. В этом предложении обособления не будет, потому что сломя голову – это устойчивое сочетание, фразеологизм.

Лучше бы ты шёл не торопясь. Почему мы не выделяем деепричастие? Потому что его можно заменить наречием «медленно».

Обособление деепричастий и деепричастных оборотов

Одиночные деепричастия и деепричастные обороты обычно обособляются.

Оглядываясь по сторонам, Коля шёл по улице. Деепричастный оборот выделим запятой.

Исключения:

- Не выделяются запятыми фразеологизмы.

Положа руку на сердце он мог признаться, что вокруг никого. Запятая не нужна.

- Если одиночное деепричастие тесно связано по значению с глаголом, и его можно заменить наречием, оно тоже не выделяется.

О прогулке он рассказывал смеясь.

Одиночные деепричастия и деепричастные обороты обычно обособляются

Внимание! Важно не спутать фразеологизмы с похожими на них выражениями.

Вася работает засучив рукава.

Если мы имеем в виду, что Вася работает усердно, трудится изо всех сил, то запятая действительно не нужна.

А если Вася просто не хочет вымазаться и потому засучил рукава? В таком случае ставим запятую: перед нами не фразеологизм, а просто деепричастный оборот. Вася работает, засучив рукава.

Внимание! Не спутайте фразеологизмы с похожими на них выражениями

Рассмотрим еще несколько примеров.

Я бежал не разбирая дороги. В данном случае важно не то, что человек бежал, а то, что бежал не разбирая дороги. Поэтому обособления не нужно.

Хорошо, что ты рассказываешь мне всё честно и не смущаясь. В этом предложении запятая не ставится, потому что деепричастие выступает в качестве однородного члена с наречием.

Заблудившись в центре города и трижды спросив путь, я всё-таки добрался. Мы отделяем два деепричастных оборота от остального текста, но между деепричастными оборотами запятых не ставим.

Рассмотрим еще несколько примеров

Обстоятельства, выраженные деепричастием или деепричастным оборотом, обычно обособляются.

Исключениями являются цельные выражения (фразеологизмы или фразы, цельные по смыслу), случаи, когда деепричастие можно заменить наречием и когда деепричастие и наречие выступают в роли однородных членов.

Обстоятельства, выраженные деепричастием или деепричастным оборотом, обычно обособляются

Ну что же, мы рассмотрели случаи обособления деепричастий и деепричастных оборотов.

Но ведь есть еще предлоги: несмотря на, за неимением, вследствие, благодаря, согласно, ввиду и так далее. Именно существительные вместе с ними составляют обратную сторону нашей медали.

Они формируют правило, которое несколько сложнее для понимания.

· Прежде всего, нужно запомнить, что обстоятельства, выраженные существительным с предлогом несмотря на, обособляются.

Несмотря на все препятствия, я всё-таки пришёл. Обособим обстоятельство.

Я рада видеть тебя, несмотря на твоё опоздание. И здесь обстоятельство с предлогом несмотря на обособляется.

Я шел, не смотря по сторонам, и поэтому споткнулся. Будьте внимательны! На этот раз перед нами не предлог, а деепричастие с отрицательной частицей. Частица пишется с деепричастием раздельно. Но деепричастный оборот мы все равно обособляем.

Обстоятельства, выраженные существительным с предлогом несмотря на, обособляются

· Обособление других обстоятельств, выраженных существительными с предлогами, необязательно. Обособлять? Не обособлять? Часто границы бывают очень зыбкими. Но не мешает запомнить несколько принципов.

- Более распространенные обстоятельства распространяются чаще, чем менее распространённые.

- Обстоятельства, стоящие в начале или середине предложения, обособляются чаще, чем те, которые стоят в конце предложения.

Обособление других обстоятельств, выраженных существительными с предлогами, необязательно

Рассмотрим несколько примеров.

Я, за неимением других хороших вариантов, решил, что мы пойдём в кино. Обстоятельство является достаточно распространённым и потому обособляется.

Мы не пойдем в кино за неимением времени. Обстоятельство является менее распространённым и стоит в конце предложения, а потому не обособляется.

За неимением времени, мы не пойдём в кино?! Теперь та же конструкция стоит в начале предложения, а потому обособляется.

Рассмотрим несколько примеров

- Чаще всего происходит обособление обстоятельств, выраженных существительными с такими предлогами: благодаря, согласно, ввиду, вследствие, в силу, по причине, по случаю, за неимением. Всё это – обстоятельства причины.

По причине плохой погоды, экскурсия откладывается.

Благодаря знаниям папы, Вовочка решил задачу.

Новый год, согласно школьным традициям, отмечается концертом.

Во всех этих случаях обстоятельства причины будут обособляться.

Чаще всего происходит обособление обстоятельств, выраженных существительными с предлогами

- Часто также обособляются обстоятельства, выраженные существительными с предлогами при наличии, при отсутствии, при условии и вопреки. То есть, обстоятельства условия и уступки.

При условии хорошего поведения, дети смогут пойти гулять.

Этот аппарат, при отсутствии технических дефектов, может быть запущен в производство.

Вовочка, вопреки всем ожиданиям, получил хорошую отметку.

Во всех случаях обстоятельства обособляются.

Чаще всего происходит обособление обстоятельств, выраженных существительными с предлогами

Обособление обстоятельств, выраженных существительными с предлогами, возможно:

- когда обстоятельства распространённые,

- когда обстоятельство стоит в конце или в середине предложения,

- чаще всего обособляются обстоятельства причины, цели, уступки.

Обособление обстоятельств, выраженных существительными с предлогами, возможно:

Почему же мы обособляем обстоятельства в этих предложениях?

Вопреки твоему выговору, я всё еще хочу пойти в кино. Обособляется обстоятельство уступки. Мы видим предлог вопреки. И обстоятельство стоит в начале предложения.

Зная тебя, я предсказываю: мы туда не попадём. Выделяется деепричастный оборот.

Мы можем пойти на сеанс вечером, в семь часов. Почему выделяется конструкция, которая обозначает не причину, не цель, а время? Это мы выясним на следующем уроке!

Да-да! Ученики, согласно учебнику, еще не изучали это правило. Совершенно верно. И, обратите внимание, конструкция с предлогом согласно стоит в середине предложения и выделяется запятыми.

Почему обособляем?

Задание: Найти обособленные обстоятельства, подчеркнуть их, расставить знаки препинания.

1)Степан шёл молча стараясь (ни) на кого смотреть.

2)Держа кувшин над головой грузинка у...кою тр...пой сходила к берегу.

3)Два брата оставшись в комнате (в)двоём долго сидели молча.

4)Возвратясь домой я сел на коня и помчался в степь.

5)Он бросил папиросу на землю и растоптав её ногой быстро сел в машину.

6)Мать вздрогнула и напряж...нно подняв брови встала.

7)Выспавшись кучер начал поить лошадей.

8)Михаил (не)торопясь спустился с тяжело дышавшей лошади.

9)Несмотря на дождливый день мы отправились на экскурсию в город.

10)После обеда (не)смотря на тихий час дети после к...нцерта (не)спали.

11)(Не)смотря на поражение в матче наша команда продолжала усиле...о тр...н...роваться.

12)Обоз вследстви... наступившей темноты ост...новился ночевать в степи.

13)Отопление домов (в)следстви...заморозков включили на две недели раньше.

14)(Не)смотря на ра...ее утро на улице было людно.

15) (Во)преки предсказаниям синоптиков погода улучшилась.

16)Ввиду предстоящих заморозков ра...ада была укрыта плёнкой.

17) (Не) было слышно (ни)чего кроме грохотанья поезда и дыхания спящих.

18) Весь май за исключением(не)скольких дней шли бе...пр...рывные дожди.

19)Скоро от костра (ни)чего (не)осталось кроме тёплого запаха.

Задание: Найти обособленные обстоятельства,выраженные деепричастием или деепричастным оборотом. подчеркнуть их, расставить знаки препинания.

1.Андрей слушал ра...каз (не)перибивая брата.

2.Поезд (не)задержавшись ни на м...нуту точно прибыл по расписанию.

3.Бабушка открыв сундук порылась в нём и достала (от)туда красивый пуховый платок.

4.Пр...быв в город они тут же не теряя ни одной минуты отправились на железн...дорожный вокзал.

5.Ро...ко свечу потушив подхожу я к окну.

6.Дедушка был тронут тёплым пр...ёмом и уходя домой обнял меня.

7.Михаил (не)торопясь спустился со своей лошади.

8.Сыграв вальс п...анист встал и покл...нился зрителям.

9.Вся семья трудилась стремясь (во)время управи...ся с полевыми работами.

10.(Не)умолкая волны бились о пр...брежные скалы.

11.Проводник раздр...жался (не)годуя на (не)дисц...плинирова...ость геологов.

12.Затаившись в кустах и (не)ш...велясь охотник сл...дил за опасным зверем.

13.Деревья радос...но тр...пещут купаясь в небе голубом.

14.Поезд(не)ост...навливаясь летел в (не)извес...ность.

15.Пут...шестве...ики уснули у костра (не)дождавшись ужина.

16.Прон...слась гроза седая разл...тевшись по лазури.

17.Волны несутся гремя и сверкая чуткие звёзды гл...дят в высоту.

18.Осмотрев дом Лаврецкий вышел в сад и остался им д...волен.

19.Волчиха громко выла подняв морду к небу.

20.(Ни)чего (не)соображая от ужаса Гаврик бросился (в)перед.

21.Медсестра (не)годуя вбежала в палату.

22.Метелица пр...слушался и (не)найдя (ни)чего подозрительного бе...шумно перемахнул через забор.

23.Ольга (не)доумевая ост...новилась у ворот.

24.Они сидели (ни)чего (не)говоря

25.Костёр давно дог...рел и распавшись на угли медле...о угасал.

26.Пр...быв в город друзья тут же отправились на вокзал.

27.Щенок с лаем выск...чил на улицу но испугавшись нас замолчал.

28. Мама закончила свою работу и (ни) минуты (не)задерживаясь стала одеват...ся.

29.Он сидел в кресле читая книгу и наблюдая за своими домочадцами.

30.Виктор взял обед и ни(на)кого не глядя пошёл к столику.

Тема: В.Шекспір. Сонети.

Опрацювати с. 182 – 184. Вивчити сонет № 130.

Тема: В.Шекспір.Трагедія «Ромео і Джульєтта»

1. Шекспір – представник країни____________

2. Він народився у місті___________________________

3. Ким був батько майбутнього письменника?____________________________________

4. Де навчався Шекспір?_________________________________

5. Скільки дітей було у письменника?_________________

6. Куди поїхав Шекспір з рідного міста?________________________

7. Чим займався у театральній трупі?___________________________________________

8. Чим прославився Вільям Шекспір?___________________________________________

9. Який театр заснував Шекспір?____________________

10. Що стало з його театром?________________________

11. Найвідоміші твори Шекспіра – це____________________________________________

Таблиця «Періодизація творчості В. Шекспіра»

період	Художні особливості	Основні жанри
«оптимістичний» 1590-1600рр.	Життєстверджувальний пафос; відтворення життя в усіх його проявах і формах художнього змалювання; перевага тем кохання, дружби, краси, перемоги сил добра	Поеми, сонети, комедії («Сон літньої ночі»1595, «Віндзорські жартівниці»1597, «Дванадцята ніч»1600), «оптимістична» трагедія «Ромео і Джульєтта» 1595.
«Песимістичний» 1601-1608	Песимістичний пафос, зображення трагічності людського життя; змалювання непоборних суперечностей та конфліктів; зосередженість на визначальних проблемах світоустрою і життя суспільства	Трагедії ( «Гамлет»1601, «Отелло»1604, «Король Лір» 1605, «Макбет» 1606…)
«Романтичний» 1609-1612	Втрата інтересу до загальних проблем; відхід від реалістичного зображення дійсності; використання казково-фантастичних елементів	Драми( «Цимбелін»1610, «Зимова казка» 1611, «Буря» 1612)

Перевірка знання тексту трагедії

1) У чому полягала причина туги Ромео?

а) У коханні до Джульєтти;

б) у коханні до Розаліни;

в) у ворожнечі двох сімей.

2) За кого батьки хотять видати заміж Джульєтту?

а) За Тібальта;

б) за Бенволіо;

в) за Паріса.

3) Як познайомилися Ромео і Джульєтта?

а) На балу у Капулетті;

б) на святі у Монтеккі;

в) на площі у Вероні.

4) У поєдинку на вулиці Верони був смертельно поранений:

а) Ромео;

б) Меркуціо;

в) Тібальт.

5) Чому загинув Тібальт?

а) Був заколотий Ромео;

б) помер від чуми;

в) був убитий Бенволіо.

6) Як Ромео був покараний князем?

а) Посаджений під домашній арешт;

б) посаджений до в’язниці;

в) висланий із міста.

7) Що радить Ромео брат Лоренцо?

а) Розкрити таємницю шлюбу з Джульєттою;

б) перечекати у Мантуї;

в) поїхати з міста.

8) Що вирішує зробити Джульєтта, щоб не одружуватися з Парісом?

а) Утекти з міста;

б) випити «отруту»;

в) кинутися з башти.

9) Чому Ромео отруївся?

а) Дізнався про «смерть» Джульєтти;

б) життя не мало сенсу для нього;

в) був винен у смерті інших людей.

10) Що було причиною смерті Ромео та Джульєтти?

а) Примхи долі;

б) ворожнеча Монтеккі та Капулетті;

в) сильне взаємне кохання.

11) Як ведуть себе Монтеккі та Капулетті, дізнавшись про смерть дітей?

а) Примиряються;

б) ворогують ще сильніше;

в) не звертають уваги один на одного.

12) Що стане пам’яткою про кохання Ромео та Джульєтти у Вероні?

а) Трагедія про їхню любов;

б) пам’ятники із золота;

в) любов їхні батьків.

Літературний диктант

1. Події трагедії В. Шекспіра “ Ромео і Джульєтта ” відбуваються…

2. Ромео і Джульєтта зустрічаються на …

3. Паріс - це…

4. Про кохання Ромео і Джульєтти знала тільки…

5. Головних героїв таємно вінчає …

6. Тібальт на поєдинку вбиває …

7. Ромео стає вигнанцем через те ,що …

8. Джульєтта приймає снодійне , щоб…

9. Ромео дізнається про смерть Джульєтти від ….

10. В аптекаря Ромео купує…

11. Прокинувшись у склепі від снодійного, Джульєтта побачила…

12. Героїня вирішує …

1. Характеристика персонажів

Шекспір зображує своїх улюблених героїв у динаміці. Вони проходять шлях від юності до зрілості за кілька днів.

ü Характеристика Джульєтти.

Якою ви уявляєте Джульєтту?
Чи закохана Джульєтта на початку твору?
Як вона реагує на слова матері стосовно Паріса?
Чому вона така безтурботна і така слухняна до рішення батьків? (Не закохана, їй байдуже.)
Чи змінюється героїня після зустрічі з Ромео? Чому?
Чому Ромео та Джульєтта вирішили так швидко повінчатися? Що ними керує?(Любов-пристрасть, яка примушує діяти (творити).
Як змінюються герої після зустрічі?
Що змушує Ромео втекти? Як це сприймає Джульєтта? (Мужньо. Вона одне ціле з чоловіком.)
Коли ще виявляється сила волі Джульєтти? (Сон у склепі.
В який момент найбільше виявляється рішучість Джульєтти? Чому?

ü Характеристика образу Ромео.

· Яким бачимо Ромео на початку твору?

· Коли ми вперше зустрічаємося з Ромео? В якому він настрої? Чому?

· Як ставляться до Ромео друзі? Батьки? Вороги? (Ромео благородний, відданий друг, з повагою ставить до старших.)

· Коли і де Ромео зустрічається з Джульєттою? Що він робить після балу? (Він не сумує, а починає діяти.)

· Чи закоханий Ромео у Розалінду? Чи можна назвати це коханням?

· З якою метою він йде на маскарад?

· Чи змінюються погляди героя на кохання протягом твору?

ü Заповніть таблицю.

Джульєтта
*До знайомства з Ромео*	*Після знайомства з Ромео*

Ромео
*До зустрічі з Джульєттою*	*Після знайомства з Джульєттою*

Дослідницька робота:

1. Доведіть , що Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра – трагедія.

2. Новаторство В.Шекспіра.

3. Знайдіть і визначте роль випадковостей у трагедії.

4. Ідеї Відродження у трагедії. Брат Лоренцо – носій цих ідей.

5. Знайдіть афоризми у трагедії В.Шекспіра.

6. За змістом трагедії доведіть думку, що лише в активних діях виявляється людина.

7. Поясніть на прикладі трагедії афоризм А.Сент-Екзюпері «Найголовнішого очима не побачиш».

Русский язык

Ознакомиться с параграфом 36 – 39.

Однородные члены предложения — это одинаковые члены, соединенные сочинительной связью и относящиеся к одному и тому же члену предложения.

Однородные члены равноправны в предложении, то есть между ними существует сочинительная связь, которую осуществляют соединительные, противительные и разделительные союзы.

Однородные члены обычно выражаются словами одной и той же части речи, но могут быть выражены и словами разных частей речи, например:

Эту работу каменщики выполнили мастерски, с удивительной ловкостью.

Однородные члены предложения могут быть распространенными, то есть иметь при себе зависимые слова, например:

Осень на картинах Левитана очень разнообразна. На них изображены знакомые с детства вещи: стога сена, почернелые от сырости; маленькие реки, кружащие в медленном водоворотах палую листву; одинокие золотые березы, еще не обитые ветром; небо, похожее на тонкий лёд; косматые дожди над лесными парубками (К. Паустовский).

В предложении может быть не один ряд однородных членов, а два и больше:

Мороз крепчал и щипал уши, лицо и руки (А. Серафимович).

При однородных членах предложения могут быть обобщающие слова, например:

В дедушкином саду росло двадцать шесть яблонь: антоновки, грушовки, анисовка, боровинка, коричная и еще одна яблоня, которую мы называли липовой за то, что плоды её по прозрачности, аромату и сладости напоминали липовый мёд (В. Солоухин).

Как найти однородные члены предложения?

Чтобы правильно определить, есть ли в предложении однородные члены, действуем в соответствии со следующим алгоритмом:

вычленим грамматическую основу предложения — подлежащее и сказуемое;

выясним, есть ли в предложении члены, которые отвечают на один и тот же вопрос и относятся к одному и тому же слову;

удостоверимся, что однородные члены связаны сочинительной связью, выраженной союзами, или они связаны только с помощью перечислительной интонации.

Признаки однородных членов

Пунктуация при однородных членах предложения

Постановка знаков препинания между однородными членами зависит от способа их соединения в предложении. Между однородными членами предложения может быть как союзная, так и бессоюзная связь.

Для наглядности представим пунктуацию при однородных членах предложения в виде следующей таблицы.

Вид связи	Союзы	Правила пунктуации	Примеры
Союзная	Одиночные соединительные или разделительные (и, да =и, или, либо)	Между однородными членами предложения перед одиночным союзом запятая не ставится	Я украсила вазу ракушками и морскими камешками.
	Одиночные противительные (а, но, да=но), уступительный (хотя)	Перед союзом ставится запятая	Девушка смутилась, да ответила на вопрос правильно.
	Повторяющиеся (то – то, и – и, или – или, ни – ни, да – да и др.)	Перед вторым и последующими союзами ставится запятая	Не то ветер, не то дерево за окном шумит.
Бессоюзная		Между однородными членами всегда ставится запятая	Сверху туристы смотрели на здания старого города, купола церквей, мосты через реку.

Перед однородными членами предложения может употребляться обобщающее слово, которое выражает родовое понятие (однородные члены — видовое) или обозначается местоимениями и наречиями (все, всё, везде, повсюду, всегда, никуда и пр.) Тогда после после него ставится двоеточие.

Осень полновластно завладела всем: полем, лесом, лугом.

Если обобщающее слово стоит после однородных членов предложения, то перед ним ставится тире.

Никто: ни зверь, ни птица — не прошмыгнет мимо охотника, притаившегося в лесу.

ИТОГ

однородные члены — это одинаковые члены предложения;

однородные члены зависят от одного и того же слова;

однородные члены связаны между собой сочинительной связью и интонацией.

Упражнение 1.

Придумайте и запишите по три предложения с обобщающим словом, стоящим перед однородными членами, и с обобщающим словом, стоящим после однородных членов.

Упражнение 2.

Перепишите, расставьте знаки препинания, графически обозначьте однородные члены предложений. Сделайте схемы предложений.

1) В человеке должно быть всё прекрасно и лицо и одежда и душа и мысли. (А. Чехов) 2) Живя умей всё пережить Печаль и радость и тревогу. (Ф. Тютчев) 3) Будущее принадлежит двум типам людей человеку мысли и человеку труда. (В. Гюго) 4) Ничто ни слова ни мысли ни даже поступки наши не выражает так ясно и верно нас самих и наше отношение к миру как наши чувствования... (К. Ушинский)

Упражнение 3.

I. Прочитайте предложения. Опираясь на структуру, объясните отсутствие двоеточия в первом предложении и его наличие во втором.

1) На дачу приехали мать, отец и два сына.

2) На дачу приехали все члены семьи: мать, отец и два сына.

II. Прочитайте предложения. Опираясь на их структуру, объясните отсутствие знаков препинания в первом предложении и наличие тире во втором.

1) Ни горы, ни ущелья, ни быстрые реки не помешали прокладке газопровода.

2) Ни горы, ни ущелья, ни быстрые реки - ничто не помешало прокладке газопровода.

Упражнение 4.

Проанализируйте предложения, найдите в них однородные члены и обобщающие слова там, где они есть. Как нужно расставить знаки препинания?

1) Виднелись или необработатые песчаные равнины или далекие горы. (И. Гончаров.) 2) Теперь уж все было видно тропу кусты камни берег залива. (В. Арсеньев.) 3) В леса в пустыни молчаливы перенесу, тобою полн, твои скалы твои заливы и блеск и тень и говор волн. (А. Пушкин.) 4) Дремали не только леса но и лесные озера и лениные лесные реки с пресной водой. (К. Паустовский.) 5) Ни красота ни сила ни богатство ничто беды не может миновать. (А. Пушкин.) 6) Юные деревья всех пород ель и сосна осина и береза растут дружно и тесно. (К. Паустовский.)

Упражнение 5.

Спишите текст, вставляя в него, где нужно, обобщающие слова при однородных членах. Расставьте недостающие знаки препинания.

Русские реки

Друзья, поглядите на карту нашей страны. Сколько на ... извилистых длинных рек, больших озер! Через просторные степи через зеленую тайгу через холодную безлистную тундру ... проложили свой путь реки. Бесчисленное множество ... малых рек, речушек маленьких лесных ручейков, прозрачных озер разбросано по великим просторам нашей страны.

В дренвости плыли груженные товарами корабли … по серебряному Днепру, по широкой красавице Волге, по пустынным северным рекам. Медом хлебом рыбой солью драгоценными редкостными мехами ... торговали русские люди в глубокой старине. На берегах рек возникли … Киев и Новгород, Псков и Москва.
(По И. Соколову-Микитову.)

Слова для справок: водоемы, необозримые просторы, водные дороги, торговые пути, первые русские города, разнооб разные товары и другие.

Подчеркните в получившемся тексте однородные члены. Какими членами предложения они являются?

Упражнение 6.

Спишите предложения. Подчеркните однородые члены предложения вместе с обобщающим словом. Какие слова являются обобщающими для этих однородных членов? На какие вопросы они отвечают? Составьте схемы к предложениям:

1) По обеим сторонам дома разбросано было несколько жилых служб и разнообразных строений: сарай, конюшня, погреба, амбары, застольная изба, баня и господская кухня. 2) Шум, брань, мычание, блеяние, рев — всё сливается в один нестройный говор. 3) И море, и небо, и белый песок — все радовало глаз. 4) Посаженные заботливыми руками человека деревья: клён, тополь, акация, берёзы — зеленели приветливо и свежо. 5) Повсюду мох: и внизу и под ногами, и на камнях, и на ветвях деревьев.

Упражнение 7.

Придумайте предложения по схемам, запишите их.

Упражнение 8.

Перепишите, расставляя недостающие знаки препинания. Подчеркните обобщающие слова и союзы, связывающие однородные члены.

1) Самым поразительным для Бима оказалось то что вместе с людьми живут разные животные и птицы коровы куры гуси овцы свиньи знакомство с которыми состоялось не сразу (Троепольский). 2) Все это: звуки и запахи тучи и люди было странно красиво казалось началом чудной сказки (Горький). 3) Постоянное обращение к словарям справочникам наблюдение за живой речью людей все это способствует развитию и обострению «языкового чутья». 4) Вдруг все это море этот лучезарный воздух эти ветви и листья облитые солнцем все заструится задрожит беглым блеском (Тургенев).

Упражнение 9.

Спишите. Поставьте знаки препинания, подчеркнуте орфограммы; выделите однородные члены предложения с обобщающими словами; составить схему к каждому предложению.

1) Зима чувствовалась во всём в коротком дне запахе снега и рано зажигавшихся сигнальных фонарях. (К. Паустовский) 2) С опытным проводником нам не страшно ничего ни броды через бурные реки ни сплошная тайга ни перевалы. 3) На красноватой траве на былинках всюду блестели и волновались бесчисленные нити осенних паутин. (И. Тургенев)

Упражнение 10.

Вставьте в предложения однородные члены, раскрывающие смысл обобщающих слов.

1) В школьном саду посадим фруктовые деревья: …, …, ..., … .

2) …, …, … — все эти животные считаются хищниками.

3) Нигде: ни ... , ни ... , ни ... — я не встретился с друзьями.

Упражнение 10.

Вставьте в предложения обобщающие слова.

1) Ромашки, колокольчики, васильки — луговые …

2) Лошади, коровы, свиньи, гуси, утки — домашние …

3) Все ...: бабушка и дедушка, брат сестра, мама и папа, — радовались моим успехам.

Упражнение 11.

Подберите обобщающие слова к однородным членам и наоборот. Составьте с ними предложения.

1) Животные: ………………………………………………………………..

2) Одежда: …………………………………………………………………..

3) Обувь: ………………………………………………………………………

4) Стол, стулья, шкаф, диван-кровать, кресло: ……………………

Російська мова. Зарубіжна література. Гутовська Тетяна Василівна

Страницы

8 клас

Шановні учні!

Двадцять восьме квітня

Контрольний твір за темою «Морально-філософський зміст повісті-казки «Маленький принц»

Структура твору-роздуму

Робота з підручником: с. 271 - 273.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Архив блога